Ісусе Христе, відвічна насолодо всіх тих,що огортають Тебе любов’ю і перевищують радістю всяке щастя і ожидання, правдиве спасення і надіє кожного грішника. Ти, що об’явив, що найбільшим Твоїм задоволенням є бути між людьми так, що з любові до них, по упливі заповіджених часів, Ти прийняв людську природу. Пригадай Собі, Ісусе, всі терпіння, перенесені від початку, а властиво, від Своєї святої Муки, як це передбачило відвічне Боже Провидіння і як задецидувало бажання Найвищого.

Пригадай Собі, Владико, що, приготовляючи Євхаристійну Вечерю разом з учнями, по умитті їм ніг, Ти дав Своє Пресвяте Тіло й дорогоцінну Кров, а уділюючи потіхи з властивою добротою, Ти предсказав близьку Свою смерть.

Пригадай смуток і тривогу, які Ти відчув у пригнобленій душі, визнаючи перед найближчим оточенням: “Сумна душа Моя аж до смери”.

Пригадай Собі всі небезпеки,неспокої і болі, які Твоє ніжне тіло переносило перед розп’яттям, коли по відмовленні, третій раз молитви , вкритого кривавим потом, Тебе зрадив Твій учень Юда, і Ти був арештований за доносом фальшивих свідків і несправедливо суджений трьома суддями перед урочистим святом Пасхи — Великоднем. Згадай те, що Тебе прив’язали до стовпа і роздерли Твоє тіло бичами,що Тебе обнажили з власної одежі й одягнули в іншу одежу на посміховисько, що Тебе укороновано тернями, а до руки вложено тростину, закрито Тобі очі й обличчя, що Тебе били в лице, та зневажали.

На пам’ятку тих усіх зневаг і болів, які Ти витерпів перед муками на Хресті, дай мені перед смертю пережити правдиве упокорення, щиру й докладну сповідь, відбути достойну покуту та отримати прощення всіх гріхів. Амінь.