Ісусе, ласкавий і пресвятий Владико, згадай муки, які Ти відчув тоді, коли нагий, прибитий до Хреста, немов нуждар, Ти був висміюваний і погорджуваний. Всі Твої близькі й приятелі покинули Тебе, за винятком Твоєї улюбленої Матері, яка вірно стояла при Тобі в часі Твого скону. А Ти поручив її Своєму вірному учневі, говорячи до Пречистої Діви Марії: “Невісто, це син Твій”, а до св. Івана: “Це Мати твоя”.

Благаю Тебе, мій Ізбавителю, через меч болізни, котрий колись перейшов через найболіснішу Душу Твоєї Матері, співчувай мені в усіх терпіннях і досвідченнях як тілесних, так і духовних, щоби їх всіх я поборов у житті, а особливо в останній годині перед моєю смертю Амінь.