Афанасій Печерський був аскетичним ченцем Києво-Печерської лаври, який жив у Київській Русі та помер близько 1176 року. Відомий своєю надзвичайною суворістю, він прожив життя, сповнене інтенсивної молитви та плачу. Після чудесного події, що сталася після його першої смерті, він провів дванадцять років, живучи в повному мовчанні в монастирських печерах. Він шанується як святий у східноправославній традиції за свою святість та роль чудотворця.