Фотій I Великий був дев’ятим століттям візантійським ієрархом, вченим та державним діячем, який двічі обіймав посаду Вселенського патріарха Константинополя. Народившись у знатній родині, він став центральною інтелектуальною фігурою свого часу, відомим своєю величезною ерудицією в таких сферах, як теологія та природничі науки. Його лідерство було відзначене значними церковними суперечками, включаючи Фотієву схизму, та його зусиллями з навернення слов’ян до християнства. Визнаний святим у Східній Православній Церкві, він залишається ключовою фігурою в візантійській історії.