Роберто Беларміно був впливовим італійським єзуїтом, богословом і кардиналом, який жив у 1542–1621 роках. Як визначна постать періоду Контрреформації, він обіймав посаду архієпископа Капуї та виконував кілька важливих функцій, зокрема ректора Римського колегіуму. Він був плодовитим письменником і вченим, відомим своїми систематичними богословськими працями та участю у великих історичних суперечках, таких як справи Джордано Бруно та Галілео Галілея. Він визнаний святим і Доктором Церкви.