Тиберій II Костянтин був візантійським імператором, який правив з 578 року до своєї смерті у 582 році. Народившись у Фракії, він піднімався по імперських щаблях як друг і протеже Юстина II, зрештою був усиновлений імператором і отримав титул цезаря. Після смерті Юстина II Тиберій став єдиним правителем, прийнявши царське ім'я Костянтин. Його коротке правління характеризувалося значними військовими викликами, включаючи конфлікти з сасанідськими персами та набіги аварів, а також зусиллями щодо управління фінансами імперії та релігійними напруженнями.