Авраам Єгипетський був монахом та відлюдником IV століття, родом з Мінуфу в дельті Нілу. Народившись у родині відомих християн, він зрештою прагнув релігійного життя, подорожуючи до землі Ахмім. Там він приєднався до спільноти, заснованої Пахомієм, де прожив двадцять три роки. Після цього періоду він перейшов до самотнього життя, оселившись у печері протягом шістнадцяти років і виходячи з неї лише зрідка, щоб прийняти причастя.