Ансельм Кентерберійський був ченцем-бенедиктинцем, теологом і філософом 11-го століття, який служив архієпископом Кентерберійським з 1093 по 1109 рік. Народився в Аості, згодом став абатом Бека в Нормандії, де заснував монастир як важливий центр європейської освіти. Він широко визнаний як піонер схоластики та відомий розробкою онтологічного аргументу на користь існування Бога. Протягом своєї церковної кар’єри він захищав інтереси церкви від англійських монархів, що призвело до кількох періодів вигнання.