Атанасій Александрійський був видатним богословом IV століття та 20-м Патріархом Александрійським. Народившись близько 296 року, він відіграв ключову роль у захисті нікейського християнства проти аріанства — руху, що кидав виклик центральним догматам віри. Служачи патріархом протягом сорока п'яти років між 328 та 373 роками, його діяльність була позначена інтенсивними теологічними суперечками та політичною боротьбою. Через свою опозицію аріанським лідерам та кільком римським імператорам, він пережив п'ять окремих періодів вигнання. Він залишається центральною постаттю в історії ранньої Церкви та розвитку християнської догматики.