Серафим Саровський був російським монахом і священиком XVIII століття, який став одним з найвідоміших духовних старців у православній традиції. Народившись Прохором Мошніним у Курську, він вступив до Саровського монастиря в 1777 році та пізніше служив духовним лідером у Дівеєвському монастирі. Він широко відомий своїм інтенсивним аскетизмом, включаючи період самотнього життя в лісі та обряд безперервної молитви, який виконувався на скелі. Його вчення були зосереджені на набутті Святого Духа та прагненні до внутрішнього миру.