Володимир Ярославич був великим князем новгородським, який правив з 1036 року до своєї смерті у 1052 році. Народився у Великому Новгороді, він був первістком сином Ярослава I Мудрого та шведської принцеси Інгігерди. Під час свого правління йому підтримували воєвода Вишата та єпископ Лука Жидята. Його військова діяльність включала можливі походи проти фінів та конфлікт із візантійським імператором Костянтином IX. Зрештою він був похований у соборі Святої Софії, який він замовив побудувати.