Мехтільда Гакеборнзька була бенедиктинською черницею та містиком XIII століття з дворянського роду Гакеборн у Тюрингії. Народилася близько 1241 року в Айслебені, вступила до монастиря в Гельфті, де згодом обіймала посаду абатиси. Завдяки винятковим музичним здібностям вона отримала прізвисько «Соловей Гельфти» через свій прекрасний голос та роль у керівництві священною музикою. Її духовне життя визначалося глибокими містичними переживаннями та видіннями, які вона задокументувала у своїх творах, що зробило її вагомим внеском у середньовічну християнську побожність.