Поссідій Каламський був єпископом у римській провінції Нумідія у V столітті та близьким соратником Августина Гіппонського. Підтримуючи дружбу з Августином протягом сорока років, він був членом духовенства в монастирі Августина. Згодом він отримав сан єпископа, ймовірно, близько 397 року, і заснував монастир у Каламі. Протягом своєї діяльності він долав запеклі релігійні конфлікти з участю донатистів та язичників, а згодом, під час нашестя вандалів, втік до Гіппона, де і помер в Апулії.