Іоанн Ефеський — єпископ VI століття та видатний історик ранньої Сирійської Православної Церкви. Народився в Аміді приблизно у 507 році; він був провідним лідером нехалькедонської течії в межах Візантійської імперії. Як плодовитий письменник, він документував розлогий церковний літопис та складав житія святих для підтримки своєї спільноти. Його праці надають рідкісних свідчень безпосередніх очевидців про великі історичні події, зокрема про руйнівну Юстиніанову чуму та політичні зміни, що впливали на міафізитських християн за його життя.