Бруно з Сегні був впливовим італійським бенедиктинським прелатом XI століття, який обіймав посади абата Монтекассіно та єпископа Сегні. Після навчання в Болоньї він став видатним теологом, відомим захистом ортодоксії під час Шстого Римського собору. Протягом своєї діяльності він був довіреним радником чотирьох послідовних пап, супроводжуючи їх у важливих подорожах, зокрема на Клермонський собор. Попри обійняті високі церковні посади, його перебування на посаді абата закінчилося після того, як він висловив критику щодо Конкордату Понте-Маммоло папі Паскуалю II.