Месроп МаштоцСвятий · 362–440Месроп Маштоц був вірменським ченцем, богословом і лінгвістом IV століття, який відіграв вирішальну роль в культурній історії Вірменії. Народився в Хатсекаці приблизно у 362 році; він жив у період значних релігійних та політичних змін у Вірменському королівстві. Він найбільш відомий розробкою вірменського алфавіту близько 405 року — монументальним досягненням, яке допомогло зміцнити національну ідентичність. Окрім своєї діяльності як лінгвіста, він був місіонером і перекладачем Біблії.
Григорій ПросвітительСвятий · 252–329Григорій Просвітитель був релігійним лідером IV століття, який служив першим Католикосом усіх вірмен. Народившись у парфянського дворянина, він виховувався як християнин у Каппадокії після того, як ледь уникнув страти. Після повернення до Вірменії він на багато років опинився у в'язниці в ямі, відомій як Хор Вірап, через свій відказ поклонятися язичницьким богам. Після звільнення він успішно навернув царя Тірідата III та вірменський народ, зробивши Вірменію першою державою, яка прийняла християнство як офіційну державну релігію.
Григор НарекаціСвятий · 951–1003Григор Нарекаці був вірменським ченцем, богословом і поетом X століття, який жив у королівстві Васпуракан. Народившись поблизу озера Ван, він здобув освіту в монастирі Нарекаванк, де згодом служив священником і вчителем. Його вважають центральною постаттю в історії вірменської релігії та літератури. Його найвідоміший твір, «Книга скорбот», — це глибока збірка містичних молитов, що досліджує взаємозв'язок між людською недосконалістю та божественною благодаттю. Він почитається як святий у кількох християнських традиціях.
Мовсес ХоренаціСвятий · 410–490Мовсес Хоренаці був армянським істориком, письменником і філологом V століття. Народився близько 410 року н. е. у Хармані, протягом семи років навчався в Александрії, перш ніж повернутися на батьківщину. Будучи учнем Месропа Маштоца, згодом він жив у самотності поблизу Вагаршапата і служив єпископом у Багреванді. Його широко шанують як батька армянської історії завдяки його монументальним письмовим працям, найвизначнішим з яких є «Історія армян», написана на замовлення князя Саака Багратуні.
Трдат IIIСвятий · 250–330Тиридат III був арсанідським монархом, який правив приблизно з 298 по 330 рік. Вихований у Римі після вбивства свого батька, він став досвідченим військовим лідером і використав римську підтримку, щоб повернути вірменський трон від перських сил. Він найбільш відомий своїм наверненням до християнства, актом, який змусив його оголосити його офіційною державною релігією Вірменії. Це рішення зробило королівство першою нацією, яка офіційно прийняла віру, глибоко змінивши хід вірменської історії.
Вардан МаміконянСвятий · 388–451Вардан Маміконян був вірменським воєнним командиром V століття та главою шляхетного роду Маміконян. Будучи спадковим верховним командувачем, або спарапетом, він очолив значне повстання проти Сасанідської імперії між 450 та 451 роками. Це повстання стало відповіддю на спробу персів примусово нав'язати зороастризм вірменському народу. Вардан загинув під час битви при Аварайрі у 451 році, де він та багато його соратників-дворян зазнали поразки від сасанідських військ.
Саак ПартевСвятий · 348–439Саак Партев був вірменським Католикосом IV століття, який очолював Вірменську церкву приблизно з 387 по 438 рік. Будучи нащадком Григорія Просвітника, він був останнім патріархом з роду Григоріїдів. Він відіграв життєво важливу роль у збереженні вірменської культури, підтримуючи Месропа Маштоця у розробці вірменського алфавіту. Окрім лінгвістичного внеску, він був вченим у галузі філософії та риторики, який брав активну участь у перекладі Біблії вірменською мовою.
РипсимеСвятий · 300–301Рипсиме була римською черницею та мученицею, чиє життя та смерть є центральними для традиційного переказу навернення Вірменії до християнства. Тікаючи від переслідувань за часів імператора Діоклетіана, вона разом із групою інших християнок-дівоцвітів вирушила до Вірменії. Там вони зіткнулися з гнівом царя Тірідата, який намагався змусити Рипсиме вийти за нього заміж. Після її відмови та подальшої мученицької смерті, король, як повідомляється, зазнав божественного покарання, що зрештою призвело до його навернення та широкого поширення християнської віри по всьому Вірменському царству.
Серватій МаастрихтськийСвятий · †384Серватій був єпископом Тонгера у IV столітті, який народився в Вірменії. Видатний дипломат і церковний лідер, він брав участь у кількох важливих церковних соборах, зокрема на Соборі в Сардиці, де захищав тринітарні погляди проти аріанства. Він був посланцем до римського імператора Констанція II, і йому традиційно приписують заснування ранніх християнських церков у своїй єпископській архідіаконії. Він помер у Маастрихті у 384 році і почитається як святий у католицькій та православній традиціях.- ВВардан Аревелці1198–1271Вардан Аревелці був видатним вірменським вченим, істориком і філософом XIII століття, який жив приблизно з 1198 по 1271 рік. Народившись у Гянджі, він став високоосвіченим поліглотом, опанувавши такі мови, як грецька, латинська, іврит та перська. Він відіграв значну роль у релігійному та політичному житті епохи, будучи вчителем, переговорником з монгольськими правителями та захисником вірменських церковних традицій. Його великий літературний доробок включає фундаментальні праці з історії світу, географії та природничих наук, залишивши тривалий вплив на вірменську інтелектуальну культуру.
ШушанікСвятий · 440–475Шушанік — армянська жінка та цариця-консорт V століття, яка жила в королівствах Іберія та Вірменія. Як донька воєначальника Вардана Маміконяна, вона вийшла заміж за правителя Варскена, який прийняв зороастризм. Коли вона відмовилася зректися своєї християнської віри, щоб наслідувати нову релігію свого чоловіка, вона зазнала суворих переслідувань. Зрештою вона померла в Цуртаві після ув'язнення та тортур, ставши прославленою мученицею за свою непохитність у релігійних переконаннях.
Нерсес I ВеликийСвятий · 329–373Святий Нерсес I був вірменським Католикосом і пресвітером IV століття, який обіймав посаду лідера Вірменської церкви приблизно з 353 року до своєї смерті у 373 році. Будучи нащадком святого Григорія Просвітителя, він перейшов від військової ролі камергера до найвищої церковної посади. Його керівництво ознаменувало значний зсув у відносинах церкви з вірменським народом, спрямувавши її від виключних зв'язків із знатью до ширшого зв'язку з широкими верствами населення.
АшхенСвятийАшхен була царицею вірменської династії Аршакидів, яка жила наприкінці III — на початку IV століття. Народилася в Аланії як донька царя Ашкатара, а у 297 році вийшла заміж за царя Тірідата III. Після прийняття вірменською монархією християнства вона та її родина відіграли значну роль у становленні нової державної релігії. Вона згадується як ключова постать у ранній християнській історії Вірменії разом зі своїм чоловіком та зовицею.- ВВртанез IСвятий · 285–342Вртанез I був вірменським релігійним лідером IV століття, який обіймав посаду чотирнадцятого Католикоса-патріарха Вірменської Апостольської Церкви. Народився близько 285 року в Кайсері, належав до спадкової династії Григорів, будучи сином Григорія Просвітителя. Успадкувавши престол після Арістакаса у 333 році, він очолював церкву до своєї смерті у 341 році. Він був центральною постаттю у ранньому розвитку Вірменської церкви, зберігаючи лінію свого батька через власних наступників.
- ІІусік IСвятий · †348Гусік I — вірменський патріарх IV століття, який належав до спадкової династії Григорів. Будучи онуком Григорія Просвітника та сином Вртанеса I, він обіймав посаду Католикоса всіх вірмен з 341 по 347 рік під час правління царя Тірана. Його керівництво було позначене значною напруженістю з монархією, що випливала з релігійних або політичних розбіжностей. Цей конфлікт зрештою призвів до його насильницької смерті від рук соратників царя, що поклало край його короткому правлінню на посаді глави Вірменської церкви.
- ННерсес III Будівничий†661Нерсес III Будівничий — вірменський пресвітер VII століття, який обіймав посаду Католикоса всіх вірмен з 641 по 661 рік. Народившись у селі Ішхан, він очолював церкву в період сильної політичної нестабільності. Під час його правління Вірменія постала перед складним дипломатичним вибором між Візантійською імперією, персами та новоприбулими арабськими завойовниками. Він пам'ятається завдяки своєму значному архітектурному внеску, що принесло йому характерний епітет.
ХосровидухтСвятий · 300–400Хосровідухт була армянською принцесою з династії Аршаків. Народилася близько 300 року в Королівстві Вірменія, була донькою царя Хосрова II. Після вбивства її родини парфянським агентом, вона виховувалася в Каппадокії шляхетними прийомними батьками. Коли її брат, Тірідат III, повернув собі престол, вона повернулася до Вірменії. Вона відіграла значну роль у переході нації до християнства, яке стало офіційною державної релігією за її життя.
Ованес III ОдзнецькийСвятий · †728Оганнес III Одзунський був впливовим вірменським Католикосом та богословом, який правив на початку VIII століття. Народившись у селі Одзун, він став главою Вірменської апостольської церкви у 718 році. У період арабського панування він працював над захистом християнського населення від примусового навернення до ісламу. Як учений і юрист, він відіграв важливу роль в організації церковної дисципліни та літургійної практики через значущі церковні собори.
Андрій СтратилатСвятий · †302Андрій Стратилат був сирійським воєначальником, який служив Римській імперії під час правління імператора Максиміана. Відомий як трибун або командир, він здобув значну перемогу над великим перським вторгненням, керуючи своїми військами з християнською вірою. Попри свій успіх, його релігійні переконання призвели до його падіння, коли його звинуватили у наверненні своїх солдатів до християнства. Це звинувачення зрештою призвело до страти командира та всього його загону.- ССимеон МантуанськийСвятий · 1000–1016Симеон Мантуанський був бенедиктинським монахом вірменського походження, який жив як відшельник у Палестині, перш ніж помер у абатстві Поліроне. Він почитається як святий.
Хачатур МалумянСвятий · 1863–1915Хачатур Малумян був вірменським журналістом та політичним діячем, який народився у 1863 році в Мегрі, що в Російській імперії. Як визначна постать Вірменської революційної федерації, він часто використовував псевдонім Е. Акнуні для своїх творів. Протягом своєї кар'єри він робив внесок у різні видання, зокрема в газету «Мшак» та офіційний орган партії «Дрошак». Його політична діяльність тривала кілька десятиліть, протягом яких він був залучений до конституційних рухів у Османській імперії та багато подорожував, виступаючи перед вірменськими громадами на Близькому Сході та в Америці.
Ґеворг IV КонстантинопольськийСвятий · 1813–1882Кеворк IV Константинопольський був впливовим лідером Вірменської апостольської церкви, який обіймав посаду Католикоса всіх вірмен з 1865 по 1882 рік. Народився в Константинополі у 1813 році, згодом переїхав до Вагаршапата, де і помер. Протягом свого тривалого правління він зосереджувався на модернізації церковного управління та покращенні релігійної та моральної освіти вірменського народу через різноманітні інституційні реформи.
Акакій СевастійськийСвятий · 201–320Акацій Севастійський — християнський священник IV століття, який жив у Вірменії. Під час Диоклетіанових гонінь він діяв у Севасті під владою намісника Максима. Він визнаний ієроархимачеником за свою непохитність у вірі. Його слід відрізняти від воїна Акакія, який був одним із Сорока мучеників Севастійських.- ББабкен IСвятий · †516Бавген Отмуський був вірменським християнським ієрархом, який обіймав посаду Католикоса всіх вірмен з 490 року до своєї смерті у 516 році. Під час свого правління він відіграв центральну роль у визначенні теологічного напряму Вірменської церкви. Найбільше він пам'ятається тим, що скликав Перший Двінський собор у 506 році — важливу з'їзд, на якому розглядалися доктринальні наслідки Халкідонського собору для його народу.
Іоанн МандакуніСвятий · 403–490Оган I Мандакуні — вірменський єпископ і Католикос V століття, який очолював церкву з 478 року до своєї смерті близько 490 року. Будучи учнем Месропа Маштоца та Саака Парфева, він орієнтувався у складних політичних обставинах після падіння Вірменського царства. Він брав активну участь в опорі проти персів разом із Ваганом Маміконяном, навіть брав участь у битві при Нерсісапаті. Під час свого правління він зосереджувався на відбудові важливих релігійних об'єктів, включаючи собори в Двіні та Вагаршапаті.- ААвраам ВірменськийАвраам Вірменський — вірменський священник V століття, який жив як ученик Леонтійських мучеників. Після переслідувань його наставників Сасанідською імперією, він зазнав тривалих тортур під час перебування в полоні в Персії. Хоча він пережив випробування, що призвели до страти його товаришів, він вирішив віддалитися від суспільства, щоб до кінця свого життя жити як відлюдник.
- ООванес IIСвятий · †573Оганнес II Габегіан був вірменським Католикосом VI століття, який був видатним християнським ієрархом. Народившись у Сюндзегуні, він очолював Вірменську церкву в період значних теологічних суперечок. Він насамперед відомий своїми зусиллями щодо збереження доктринальної єдності, зокрема завдяки організації Третього Двінського собору у 565 році. Ця ассамблея була спеціально призначена для вирішення викликів, спричинених несторіанством та халкідонітством у регіоні.
СандухтСвятийСандухт була вірменською принцесою та першою жінкою у своїй країні, яка прийняла християнську віру. Як донька царя Санатрука, вона прийняла християнство завдяки вченню апостола Фаддея. Коли її батько дізнався про її навернення, він зажадав, щоб вона зреклася своїх переконань, але вона залишилася непохитною. Ця відмова призвела до її ув'язнення та подальшої страти разом із Фаддеєм у Шаваршані, літній резиденції королівської родини.- ССаргіс II Гасан-ДжалалянСвятий · †1828Католікос II Саргіс — християнський ієрарх XVIII–XIX століття, який обіймав посаду останнього католикоса Агванку (також відомого як Церква Кавказької Албанії) у період між 1810 та 1815 роками. Як представник впливового роду Хасан-Джалялян із Хачена, він діяв у складних політичних умовах, що включали взаємодію з різними ханами та російською владою. Його керівництво ознаменувало завершення 1500-річної церковної традиції. Більшу частину свого життя він провів у Грузії та Карабасі, перш ніж помер у Тбілісі в 1828 році.
Ахатій АрмянськийСвятий · 100–140Ахатій Вірменський був римським військовим офіцером, який служив під час правління імператора Адріана. Після того, як йому з’явилося видіння ангела, він прийняв християнство і повів групу з 9 000 солдатів до Вірменії. Зрештою він прийняв мученицьку смерть на горі Арарат, де був убитий шляхом розп’яття та використання тернів. Він визнаний святим як у католицькій, так і в православній традиціях.