Леонард Ейлер1707–1783Леонард Ейлер (1707–1783) — швейцарський полімат, який зробив фундаментальний внесок у математику, фізику, астрономію та теорію музики. Народившись у Базелі, він більшу частину свого професійного життя провів, працюючи в Санкт-Петербурзі та Берліні. Йому приписують заснування кількох математичних дисциплін, включаючи теорію графів та топологію, а також введення значної частини позначень, що використовуються в сучасній математиці. Його величезна спадщина охоплює різні галузі: від гідродинаміки до вивчення оптики та механіки.
Жан Кальвін1509–1564Жан Кальвін був французьким теологом, пастором і реформатором, який став центральною постаттю Протестантської Реформації. Народившись у Нуйоні близько 1509 року, він спочатку вивчав право, перш ніж його релігійне навернення призвело до розриву з Римсько-католицькою церквою. Більшу частину своєї діяльності він провів у Женеві, де допомагав формувати релігійне та політичне життя міста. Його теологічна праця заклала основи кальвінізму — системи християнського віросповідання, що наголошує на абсолютному суверенітеті Бога та доктрині про передбачення.
Карл Барт1886–1968Карл Барт був видатним швейцарським реформатським теологом і пастором, який жив з 1886 по 1968 рік. Народившись у Базелі, він спочатку вивчав ліберальну теологію, перш ніж розробити самобутній діалектичний підхід, що кинув виклик панівним академічним тенденціям його епохи. Він широко відомий своєю масивною незавершеною працею «Церковна догматика» (Church Dogmatics) та своїм впливовим коментарем до Послання до римлян. Протягом своєї кар'єри, що включала викладацькі посади в Німеччині та Швейцарії, він залишався значущою постаттю в протестантизмі, зокрема завдяки своєму опору нацистській ідеології та лідерству в межах Сповідної церкви.
Зіта Бурбон-ПармськаСлуга Божий · 1892–1989Зіта Бурбон-Пармська (1892–1989) — остання імператриця Австрії та королева Угорщини. Народилася в Італії, була донькою скинутого герцога Парми Роберта I; у 1911 році вийшла заміж за архідука Австрії Карла. Після смерті імператора Франца Йосифа I її чоловік зійшов на престол у 1916 році, що зробило її подружжям останнього монарха Австро-Угорської імперії. Після скасування монархії після Першої світової війни вона жила в екзилі, слугуючи символом своєї династії. Будучи ревною католичкою, вона була проголошена Божою слугою папою Бенедиктом XVI.
Франциск СалезькийСвятий · 1567–1622Франциск Салезький був французьким єпископом Женеви та богословом, який жив з 1567 по 1622 рік. Його пам'ятають за його лагідний підхід до релігійних розбіжностей після Протестантської Реформації.
Маврикій (мученик)Святий · 250–287Маврикій був військовим командиром III століття з Фів, який очолював легендарний римський Фіванський легіон. Як релігійний християнин, він та його солдати відмовилися виконувати імперські накази приносити жертви язичницьким богам або страчувати християн. Цей непокора призвела до їхнього страту римською владою в місці, яке нині відоме як Сен-Моріс, Швейцарія. Він широко визнаний мучеником за віру і є покровителем різних військових груп та регіонів.
Адельгейда БургундськаСвятий · 931–999Адельгейда Бургундська (також відома як Адельгейда Італійська) — священнороманська імператриця та королева Італії X століття, яка відіграла значну роль в імперській політиці. Народилася в замку Орб у доньки Рудольфа II Бургундського та Берти Швабської, спочатку вийшла заміж за Лотаря II, короля Італії. Після його смерті вона втекла з полону Беренгара II, щоб у 951 році вийти заміж за імператора Оттона Великого. Як співправителька, вона мала суттєвий політичний вплив, зрештою виконуючи обов'язки регентки для свого онука між 991 та 995 роками.
Петро КанізійСвятий · 1521–1597Петро Канізій був єзуїтським священиком і теологом з Нідерландів XVI століття, який відіграв ключову роль у Контрреформації. Народився в Неймегені в 1521 році, він став першим нідерландцем, який приєднався до Товариства Ісуса. Він широко відомий тим, що допоміг відновити католицький вплив у Німеччині, Австрії та частинах Центральної Європи завдяки своїм широким проповідям, академічному лідерству та впливовим працям. Як відданий освітянин, він заснував кілька єзуїтських колегій і був видатним викладачем і адміністратором, залишивши тривалий вплив на католицьку теологію та практику.
Ноткер ЗаїкаБлаженний · 840–912Ноткер Заїка був видатним бенедиктинським ченцем, поетом і композитором, який жив наприкінці IX та на початку X століття. Народившись поблизу абатства Санкт-Галлен, він провів усе своє життя в монастирі, де обіймав посади бібліотекаря, вчителя та господаря для гостей. Попри заїкання, яке супроводжувало його все життя, він став провідним інтелектуалом раннього Середньовіччя, зробивши вагомий внесок у західну музику та літературу. Він особливо відомий своїми музичними секвенціями та біографічними творами про історичних постатей.
Галл з ГіберніїСвятий · 550–645Галл з Гібернії був ірландським місіонером VI століття та відданим послідовником Колумбана. Хоча деякі вчені сперечаються щодо його точного походження, традиція стверджує, що він подорожував з Ірландії до материкової Європи як один із дванадцяти супутників Колумбана. Згодом він заснував пустелю в лісах поблизу Боденського озера, де жив у самотності. Відомий своїми проповідями та відмовою від високих церковних посад, він залишався відданим відлюдником до своєї смерті в Арбоні близько 645 року.
Йоганн Еколампадій1482–1531Йоганн Еколампадій був німецьким реформатором і теологом, який відіграв центральну роль у Реформації в Базелі. Народившись у Вайнсберзі, він був талановитим гуманістом, який вивчав грецьку та єврейську мови, і згодом служив помічником Еразма Роттердамського у роботі над його грецьким Новим Заповітом. Після короткого періоду в монастирі він став провідною постаттю в реформатській традиції, обіймаючи посаду антистеса (Antistes) церкви в Базелі. Він був близьким соратником Ульріха Цвінглі та брав участь у значущих теологічних дискусіях із такими сучасниками, як Мартін Лютер та Мартін Буцер.
Еглантіна Джебб1876–1928Еглантіна Джебб була британською громадською діячкою, яка заснувала організацію «Врятуй дітей», щоб полегшити голод в Австро-Угорщині та Німеччині після Першої світової війни. Вона також розробила документ, який став Декларацією прав дитини.
Ніклаус фон ФлюеСвятий · 1417–1487Ніклаус фон Флюе був швейцарським відлюдником, містиком та аскетом XV століття, який визнаний святим покровителем Швейцарії. Народившись у кантоні Обвальден, спочатку він вів світське життя як солдат, суддя та фермер. Після містичного видіння він залишив політичні та сімейні обов'язки, щоб жити споглядальним життям у ущелині Ранфт. Відомий своїм суворим аскетизмом, він, як повідомляється, постив понад двадцять років, підтримуючи сили завдяки прийняттю Євхаристії. Його духовна мудрість здобула йому міжнародну повагу, а його політичне посередництво допомогло запобігти громадянській війні між швейцарськими кантонами.
Фіделій ЗігмарінгенськийСвятий · 1577–1622Фіделій Зігмарінгенський — німецький капуцин та місіонер XVI століття, який відіграв значну роль у католицькій Контрреформації. Народившись під іменем Марк Рой у Зігмарінгені, він спочатку вивчав право та філософію, а згодом практикував як юрист, відомий своєю чесністю та підтримкою бідних. Шукаючи більш духовного життя, він приєднався до Ордену братів менших капуцинів, отримавши ім'я Фіделій. Пізніше його відправили проповідувати в регіон Граубюнден, де його успішні зусилля щодо навернення людей до католицизму призвели до запеклого опору з боку місцевих кальвіністів.
Марія Бернарда БютлерПреподобний · 1848–1924Марія Бернарда Бютлер — швейцарська черниця та місіонерка, яка народилася в Ау у 1848 році. Приєднавшись до капуцинок у 1867 році, вона згодом заснувала Францисканських місіонерських сестер Марії. Її самовіддане служіння привело її до Південної Америки, де вона активно працювала в Еквадорі та Колумбії. Попри вигнання з Еквадору у 1895 році, вона продовжувала свою релігійну місію до самої смерті в Картахені у 1924 році.
Отмар ГалленськийПреподобний · 689–759Отмар — бенедиктинський чернець і священник VIII століття алеманнського походження, який був першим абатом абатства Санкт-Гален. Після навчання в соборній школі в Курі він був призначений наглядати за келією святого Галла, де організував монастирську спільноту. Пізніше він запровадив у монастирі бенедиктинський статут, заклавши основу для майбутніх освітніх та соціальних служб. Його життя закінчилося в полоні на острові Верд після суперечки щодо монастирського майна.
Святий Бернард із МентонаСвятий · 1020–1081Бернард із Ментона був 11-го століття священиком, відомим своєю місіонерською діяльністю та відданістю захисту мандрівників. Народившись у багатій родині, він присвятив своє життя Церкві після відмови від домовлені про шлюб. Він служив архідияконом і проповідував протягом десятиліть у гірських регіонах та Ломбардії. Він найбільш відомий тим, що заснував Великий Свято-Бернардовий притулок та другий притулок на Малому Свято-Бернардовому перевалі, щоб допомогти тим, хто долає небезпечні альпійські маршрути.
Маргарита БайсСвятий · 1815–1879Марґарита Бейс — швейцарська швачка та містичка XIX століття, яка жила в кантоні Фрібур. Будучи членкинею Ордену світських францисканців, вона присвятила своє життя молитві та служінню злидням у своїй громаді. Вона особливо пам'ятається своїми містичними переживаннями, включаючи отримання стигмат та періодичні екстатичні видіння. Після її смерті у 1879 році її репутація святої призвела до офіційного визнання її чеснот, що завершилося канонізацією папою Франциском у 2019 році.- ММарій АваншськийСвятий · 532–596Марій Авенційський був єпископом та істориком VI століття, який народився поблизу Отена. Призначений на кафедру Авентікума у 574 році, він згодом переніс свою резиденцію до Лозанни через занепад свого рідного міста. Він найбільш відомий як автор стислої хроніки, що детально описує історичні події з 455 по 581 рік. Ця праця дає важливе уявлення про історію бургундів та франків, а також містить ранню письмову згадку про епідемію віспи в Галлії та Італії.
ВіборадаСвятий · 860–926Віборада була швабською дворянкою та бенедиктинкою, яка жила наприкінці IX — на початку X століття. Після смерті батьків вона приєдналася до свого брата Гатто в абатстві Святого Галла, де вивчала латину та працювала бібліотекаркою. Після періоду публічного випробування вогнем вона обрала аскетичний спосіб життя як затворниця. Вона жила в монастирських келіях поблизу церков Святого Юрія та Магнуса у Фюссені, здобувши славу завдяки своїм пророчим здібностям та надзвичайній суворості.
ТуотілоСвятий · 850–915Туотіло був бенедиктинським ченцем та ерудитом IX століття, пов'язаним з абатством Святого Галла в Алеманнії. Учень Ізо з Санкт-Галлена, він був відомий своїм життєрадісним характером та фізичною силою. Його визнають композитором, поетом, музикантом та митцем; до його рук приписують різні музичні тропи та різьблення по слоновій кістці. Його різнобічні таланти поширювалися на живопис, скульптуру і навіть математику, що робило його визначною постаттю в монастирській спільноті його епохи.
Фрідолін ЗеккінгенськийСвятий · 401–538Фрідолін Зеккінгенський був ірландським місіонером та бенедиктинським абатом VI століття, який здійснював місіонерську діяльність серед алеманів. Народився в Ірландії близько 401 року, після чого вирушив до регіону сучасної Німеччини, де заснував Зеккінгенське аббатство. Історичні записи, зокрема інвентар IX століття, підтверджують його присутність у цьому регіоні. Традиційно вважається, що він помер у Бад-Зеккінгені близько 538 або 540 року. Як визначна релігійна постать, він визнаний святим як у католицькій, так і в православній традиціях.
Верена ФівейськаСвятий · 260–344Верена — християнська черниця та освячена діва III–IV століття. Уродженка Фів (Теб), вона здобула релігійну освіту під керівництвом єпископа Херемона, після чого вирушила до Нижнього Єгипту. Її мандри врешті-решт пролягли через Мілан та Агауну, поки вона не оселилася в Солотурні, щоб жити як відлюдниця. Вона відома своїм аскетичним способом життя, що включав пості та здійснення різних чудес. Вона померла близько 344 року і була похована в Бад-Цурзаху.
Єлизавета ТеськаБлаженний · 1292–1336Єлизавета Теська була угорською принцесою XIV століття та членкинею домініканського ордену. Народилася у 1292 році в Будинському замку; вона була донькою короля Андраша III і була останньою представницею королівської династії Арпадів. Хоча спочатку вона була зарученою з Вацлавом III Чеським, вона обрала релігійне життя. Свої роки як черниця вона провела в монастирі Тесс у сучасній Швейцарії, де й залишалася до своєї смерті у 1336 або 1338 році.
Кандид АгаунськийСвятий · 300–303Святий Кандід був воєначальником Фебського легіону — групи християнських солдатів із Верхнього Єгипту. Служачи офіцером штабу під керівництвом Маврикія, він жив наприкінці третього століття. Він відомий своїм відмовою виконувати накази Максіміана, які вимагали від солдатів переслідувати інших християн. Цей акт віри призвів до його мучеництва разом із його товаришами по службі у швейцарському містечку Сен-Моріс.
Ніколо РускаБлаженний · 1563–1618Ніколо Руска був італійським священником, народився у 1563 році в Бедано і служив в епархії Комо. Після завершення теологічного навчання в Мілані, він був висвячений у 1587 році та обіймав посаду архіпресвітера Сондріо. Під час свого служіння він працював над дотриманням рішень Тридентського собору та протидіяв зростаючому впливу протестантизму. Його життя закінчилося у 1618 році в Тузісі після того, як він був заарештований за неправдивими звинуваченнями у насильстві проти протестантських пасторів і згодом помер після кількох днів тортур.
Фінтан із РейнауСвятий · 803–878Фінтан з Райнау був ірландським чернецом і відлюдником IX століття, який зрештою оселився у Швейцарії. Народившись у шляхетній родині в Ленстері, він пережив втрату родичів через місцеві війни та набіги вікінгів. Після періоду рабства на Оркнейських островах та втечі до Шотландії, він прийняв чернечий сан. Після паломництва до Риму та перебування в монастирі Фарфа, він переїхав до регіону Швабія, де згодом приєднався до бенедиктинської спільноти в Райнау.
Майнрад АйнзидельнськийСвятий · 797–861Майнрад Ейнсідельський — німецький бенедиктинський чернець і відлюдник IX століття, який почитається як святий як у католицькій, так і в православній традиціях. Народившись у шляхетній родині Гогенцоллернів, він здобув освіту в монастирській школі Райхенау. Після служіння як священник він прагнув самотнього життя, зрештою оселившись у лісовій місцевості, яка згодом стала місцем заснування монастиря Ейнсіділь. Його пам'ятають як Мученика гостинності через його відданість мандрівникам і бідним.
Людовика СавойськаБлаженний · 1461–1503Луїза Савойська — представниця французької королівської родини XV століття, яка згодом стала черницею ордену бідних кларисан. Народилася в 1461 році в родині герцога Савойського та Йоланди Валуа; спочатку вона вела життя високого статусу, вийшовши заміж за Гюга де Шалона у 1479 році. Після смерті чоловіка вона відмовилася від свого багатства та королівських привілеїв, щоб увійти до монастиря в Орбі. Її пам'ятають за глибоке благочестя, відданість благодійності та перехід від життя знатної дами до монастирського смирення.
Маурицій ТорнейПреподобний · 1910–1949Моріс Торне був швейцарським католицьким священником і місіонером каноніків регулярних святого Августина, який служив у Китаї та Тибеті. Народився у 1910 році в Орсьєрі, присвятив своє життя місіонерській діяльності, зрештою ставши парафіяльним священником у південно-східному Тибеті. Він помер у 1949 році під час спроби дістатися Лхаси, переодягнувшись у паломника, щоб просити Далай-ламу про релігійну толерантність. Оскільки він був убитий ченцями під час захисту своєї віри, згодом він був беатифікований Католицькою Церквою.