Естера600 до н. е.–500 до н. е.Есфір, також відома під своїм єврейським ім'ям Гадасса, була єврейською царицею Ахеменідської імперії у VI столітті до н. е. Як героїня біблійної Книги Есфір, вона здобула визнання після того, як цар Ахашверш обрав її на заміну цариці Вашті. Спочатку приховуючи своє єврейське походження за порадою свого двоюрідного брата Мордехая, вона зрештою ризикнула життя, звернувшись до монарха, щоб викрити змову візира Амана. Її відважне втручання запобігло запланованому геноциду єврейського народу, що жив у межах Перської імперії.
Ісаак СиринСвятий · 640–700Ісаак Сирин був єпископом і ченцем VII століття, який належав до Церкви Сходу. Народившись у регіоні Бет-Катрає, він згодом був висвячений єпископом Ніневії. Зрештою він залишив свою посаду, щоб жити як відлюдник, прагнучи аскетичного життя. Свої останні роки він провів у монастирі Раббана Шабура, де й помер. Він високо поважається як глибокий містик і богослов, залишивши після себе значний корпус духовної літератури, що століттями впливає на християнську думку.- ААбу-ль-Фарадж Мар-Гіваргіз Юхан Бар-ИвраяСвятий · 1226–1286Абу-ль-Фарадж Мар-Гіваргіз Юхан Бар-Иврая був сирійським православним ієрархом XIII століття, істориком та надзвичайно різностороннім ученим. Народившись у Мелітені близько 1226 року, він піднявся до чину мафріана Сходу, обіймаючи посаду регіонального лідера своєї спільноти. Його розлогий інтелектуальний спадок охоплював багато дисциплін, включаючи теологію, медицину, філософію та природничі науки. Протягом життя, позначеного мінливими політичними ландшафтами епох монголів та хрестоносців, він залишався центральною постаттю у сирійському християнському світі, поєднуючи різні культурні та релігійні традиції через свої величезні літературні внески.
АфрахатСвятий · 270–346Афрахат був сирійським християнським ченцем та автором іранського походження, який жив у державі Сасанідів у IV столітті. Його часто називають Перським мудрецем; він був визначною постаттю часів правління Шапура II. Його праці дають важливе уявлення про доаріанську сирійську теологію та відображають релігійний ландшафт тієї епохи. Він визнаний святим і вшановується в різних християнських традиціях, включаючи католицьку, східно-ортодоксальну та православну церкви.
Анастасій ПерськийПреподобномученик · 550–628Анастасій Перський, також відомий як Магундат, був зороастрійським воїном у сасанидській армії, який прийняв християнство. Він жив у VI та VII століттях і прийняв мученицьку смерть у Ресафі.
Мучениця КетеванВеликомученик · 1560–1624Кетеван Мучениця — 17-столітня цариця-супруга Кахетії та регентка Кахетії з 1605 по 1614 рік. Після смерті чоловіка вона очолила грузинських вельмож у перемозі над узурпатором і пізніше вела переговори з шахом, щоб забезпечити трон своєму сину. Діючи як заручниця для захисту свого королівства, вона була ув'язнена в Ширазі, де відмовилася прийняти іслам. У 1624 році вона була страчена через тортури перськими властями, ставши символом релігійної непохитності.
АвдійСвятий · 400–418Абдас Сузький був християнським єпископом V століття, який жив у Сасанідській імперії. Народившись від матері-зороастрійки в Халдорі, він виховувався у чеснотах, перш ніж був висвячений у сан священника. Він заснував монастир і школу, у якій працювали десятки вчителів. Після служіння як священник і подальшого становлення єпископом, він став визначною постаттю в перській християнській громаді, що зрештою призвело до його страти через релігійні переконання щодо зороастрійських храмів.
Луарсаб IIСвятий · 1592–1622Луарсаб II Картлійський — грузинський монарх із династії Багратіонів, який правив королівством Картлі між 1606 та 1615 роками. Народившись у Ширазі, він зійшов на престол у віці чотирнадцяти років після смерті свого батька. Його правління було позначене інтенсивним тиском з боку Перської та Османської імперій. Щоб запобігти повному знищенню свого володіння, він зрештою здався перському шаху Аббасу I, що призвело до його ув'язнення та подальшої смерті в полоні.- ААвраам Великий КашкарськийСвятий · 503–586Авраам Великий з Кашкара — теолог VI століття та святий, який очолив черничеське відродження в Церкві Сходу. Народившись у Кашкарі, він вирушив до Аль-Хіри, щоб проповідувати, а згодом переїхав до Скіта, щоб вивчати черничий спосіб життя. Після періоду, коли церква запровадила обов'язкове шлюбне життя для черних для примирення із зороастрійськими правителями, Авраам відіграв вирішальну роль у відновленні аскетичної традиції. Зрештою він заснував значний черничий центр на горі Ізла, який став центральним вузлом релігійного життя в регіоні.
- ММар Бабай Великий551–628Бавай Великий був видатним теологом та монахом Церкви Сходу у VI–VII століттях. Народився у Бет-Забдаї, навчався у Християнській школі Нісібісу, перш ніж стати впливовим ігуменом. Він найбільш відомий завдяки відродженню монашої дисципліни та розробці систематичної христології, яка залишається основоположною для традиції його церкви. Протягом тривалого періоду, коли церква не мала формального патріарха через політичне втручання з боку імперії Сасанідів, він служив ключовим лідером та монашим візитатором, забезпечуючи важливу церковну адміністрацію та духовне керівництво.
Якова ПерсянинВеликомученик · 400–421Яков Персянин був християнським мучеником V століття з Гундешапура, також відомим як Яків Перський або Яків Посічений. Служачи придворним та військовим офіцером, він жив за часів імперії Сасанідів під правлінням Бахрама V. Під впливом своєї християнської родини, він відкрито проголосив свою віру, що призвело до його страти в Ктесифоні. Його смерть традиційно пов'язана з початком римсько-сасанідської війни. Він шанований як великий мученик у різних християнських традиціях, включаючи ассирійську, католицьку та православну.
Диякон і мученик ВеніамінСвятий · 400–424Веніамін, диякон і мученик — християнський диякон із Персії, який жив на початку V століття. Він був убитий як мученик близько 424 року під час тривалого періоду запеклих переслідувань християн за перських царів Ісдегерда I та Варана V. Попри те, що завдяки втручанню посла східноримського імператора Феодосія II його звільнили після року ув'язнення, Веніамін відмовився припинити проповідувати свою віру. Це рішення призвело до його страти через жорстокі тортури, що зробило його важливою постаттю непохитності в перській християнській традиції.
АсінкрітСвятий · †100Асінкріт Гірканський був єпископом та одним із семидесяти учнів, згаданих у Новому Заповіті. Ідентифікований як апостол, він був названий безпосередньо апостолом Павлом у Посланні до римлян. Він був лідером у регіоні Гірканія в Азії. Його історична присутність зафіксована у цих ранніх християнських творах, які пов'язують його з оригінальною групою послідовників, визначених як сімдесяти учнів.
Вадим ПерськийПреподобномученик · †376Святий Вадим був багатим дворянином з Бетлапети в Персії, який заснував місцевий монастир. Під час гонінь, очолюваних царем Шапуром II, він та семеро його ченців були ув'язнені. У 376 році він був засуджений до смерті Нерсаном, християнським принцом, який зрікся своєї віри, щоб уникнути тортур. Попри початкові вагання та тремтіння Нерсана, священник із великим терпінням витримав численні рани, перш ніж був зрештою страчений.- ЄЄшу СтилітСтовпник · 500–600Єшу Стиліт — святий та історик VI століття, чиї письмові праці є важливим свідченням конфлікту між Візантійською імперією та Персією. Живучи приблизно в часи воєн між 502 та 506 роками, він, як вважається, був очевидцем багатьох подій в Едесі. Його історичні праці відзначаються надійністю та глибоким аналізом людських, економічних та божественних чинників. Через його прогресивний підхід до історичної причинності деякі вчені називають його «сирійським Фукідідом».
- ІІоанн Дейлемитський660–738Іоанн Дайлямітський був східносирійським чернецом VII століття, який заснував кілька монастирів на території Персії та Месопотамії. Народився у 660 році в Хдатті, неподалік злиття річок Тигр та Верхній Заб, у молоді роки вступив до монастиря Бет-Абе. Після того як під час конфліктів з арабськими військами він потрапив у полон до дайлямітів, йому вдалося втекти від полоняків, після чого він вирушив до регіону Каспійського моря, щоб проповідувати християнську віру місцевому населенню.
- ГГолен-дохтСвятий · 501–591Голіндұх була дворянкою із Сасанідської імперії, яка перейшла з зороастризму в християнство. Народилася в Хіллі близько 501 року, після навернення прийняла ім'я Марія під час правління Хосрова I. Вона зазнала значних переслідувань та тортур за правління як Хосрова I, так і Гормізда IV. Зрештою вона померла в римському місті Манбід у 591 році, де її вшановують як мученицю.
- ХХристина ПерськаСвятий · †559Свята Христина Перська була дворянкою VI століття із Сасанідської імперії, а саме з Карка д'Бет Слох. Народилася під ім'ям Яздої, вона була донькою намісника на ім'я Яздін. Після навернення із зороастризму до християнства вона вирішила залишитися незаміжньою дівою і відмовилася від шлюбу. Це рішення призвело до переслідувань за правління Хосрова I, що зрештою закінчилося її смертю. Її життя та мучеництво були записані в біографії, написаній Бабаєм Великим.
Раббан ОрмиздСвятийРаббан Гормізд був чернецом VII століття, який народився в Бет-Лапат у багатій або шляхетній родині. Після подорожі до Скітії у віці вісімнадцяти років він провів тридцять дев'ять років, живучи в монастирі Бар-Ідта. Після короткого перебування в монастирі Абба Авраам, у віці шістдесяти п'яти років він переїхав поблизу Алькоша. Там він заснував монастир, який тепер носить його ім'я і згодом став резиденцією патріархату Церкви Сходу.
Домицій ПерсидськийСвятий · †363Дометій Перський був християнським мучеником, який жив у IV столітті. Походив з Персії та загинув у 363 році в Нусайбіні, розташованій у Месопотамії. Згідно з історичною традицією, його було страчено каменуванням разом із двома супутниками за правління імператора Юліана Відступника. Він визнаний святим у Католицькій Церкві, хоча історичні записи іноді вказують різні дати святкування для осіб, які носять це ім'я.- ДДимитрій АнтіохійськийДимитрій Антіохійський був християнським лідером III століття, який обіймав посаду патріарха Антіохії. У 253 році він був захоплений і вивезений до Персії правителем Шапуром I. Перебуваючи в полоні, він встановив нову церковну роль, ставши першим єпископом Гундішапура. Хоча він був усунутий зі своєї початкової кафедри, його наступник, Павло Самосатський, офіційно не обійняв посаду патріарха аж до 260 року.
Ія ПерсидськаСвятий · †362Ія Перська була християнською мученицею, яка жила у IV столітті. Вона походила з міста Вісада і була захоплена під час вторгнення перського царя Шапура II в Римську імперію у 362 році. Серед тисяч полонених, яких відправили до Хузестану, її передали зороастрійським жерцям. Попри їхні зусилля змусити її зректися віри, вона залишалася непохитною, зрештою зазнавши низки жорстоких тортур перед смертю.- ААвраам ВірменськийАвраам Вірменський — вірменський священник V століття, який жив як ученик Леонтійських мучеників. Після переслідувань його наставників Сасанідською імперією, він зазнав тривалих тортур під час перебування в полоні в Персії. Хоча він пережив випробування, що призвели до страти його товаришів, він вирішив віддалитися від суспільства, щоб до кінця свого життя жити як відлюдник.
ФербутаСвятийФербута — сирійська християнська діва та мучениця IV століття, яка жила в Персії. Народившись у регіоні сучасного Іраку, вона жила в аскетичній спільноті разом зі своєю сестрою та служницею. Служачи при королівському дворі перського імператора Шапура II, вона відхиляла пропозиції про шлюб як від цариці, так і від придворного священника, щоб дотриматися своїх релігійних обітниць. Після звинувачень у чаклунстві, пов'язаних із хворобою цариці, вона була страчена разом зі своїми супутницями особливо жорстоким способом.- ААфраат АнахоретПреподобнийАфрахат був пустельником IV століття з Сасанідської імперії, який жив у Месопотамії та Сирії. Після навернення до християнства він прагнув до покаянного та споглядального життя, спочатку проживаючи в келії поблизу Едеси, а згодом перебравшись до пустельні поблизу Антіохії. Він був відомий своїм аскетичним способом життя, що включав носіння грубого одягу та просту їжу. Під час правління імператора Валента він став впливовою постаттю для ортодоксної спільноти, надаючи духовне керівництво та підтримку в періоди релігійних переслідувань.
Овсеп IСвятий · †454Говсеп I був видатним християнським ієрархом, який обіймав посаду Католикоса всіх вірмен з 444 по 451 рік. Народився в селі Гогхоцім у регіоні Вайоц Дзор, був учнем Месропа Маштоца. Під час свого керівництва він був активним учасником антисасанідського руху з 449 по 451 рік. Після цієї політичної діяльності він постав перед судом перед Яздегердом II. Помер у Нішапурі 25 липня 454 року.- ММар Кардаг†400Мар Кардаг був ассирійським принцом IV століття з імперії Сасанідів, який перейшов із зороастризму в християнство. Після того як завдяки своїй атлетичній репутації він був призначений регіональним правителем, він прийняв християнську віру після зустрічі з Абдішо. Це навернення призвело до того, що його відкинула шляхетна родина, що спричинило подальший конфлікт із перськими владами. Зрештою він зрікся своєї військової посади, щоб дотримуватися своїх релігійних переконань, що призвело до його страти.
Акиндін (мученик)Святий · †330Акиндін був молодим християнським мучеником, який жив у Персії на початку IV століття. Він був страчений мечем у 330 році за правління царя Шапура, який активно переслідував християн. Акиндін був убитий разом із 341 іншою особою, включаючи перських дворян і воїнів, які також були страчені за свою віру. Його смерть відбулася на території сучасного Ірану.
Акепсима НаессонськийСвятий · †376Ацепсімас Гнайтський був єпископом і мучеником, який жив у західній Персії у IV столітті. Він був відомою фігурою серед християн, яких переслідували за часів правління Шапура II. Після відмови прийняти зороастризм, його було заарештовано та піддано жорстоким фізичним покаранням. Його життя та смерть збереглися в сирійській літературі в збірниках актів мучеників, які документують багатьох християн, убитих під час епохи Сасанідів за їхню віру.
Міл†340Міл був християнським прелатом IV століття, який обіймав посаду єпископа Сузи в Сасанідській Персії. Колишній солдат сасанідської армії, він навернувся до християнства і став визначною постаттю у східній церкві. Його здебільшого пам'ятають за його численні місіонерські подорожі територією Римської імперії та його лідерство в опорі центральній владі єпископів у Селевкії-Ктесифоні. Його спротив верховенству Папи бар ʿАггаї призвів до значного церковного протистояння. Він був страчений сасанідською владою близько 340 або 341 року під час періоду гонінь.