Тамара ВеликаСвятий · 1166–1213Тамара Грузинська була монархинею, яка правила Королівством Грузія з 1184 по 1213 рік. Як представниця династії Багратіонів, вона була першою жінкою, яка утримувала верховну владу у своїй країні, і її часто називали титулом *mepe*, що перекладається як «король». Її правління ознаменувало пік Золотого віку Грузії — періоду, що характеризувався значною військовою експансією та культурним розквітом. Попри запеклий політичний опір з боку знаті, вона успішно консолідувала свою владу та розширила вплив імперії по всьому Кавказу.
Максим ІсповідникСвятий · 579–662Максим Сповідник — чернець, богослов і вчений VII століття, який жив у візантійську епоху. Народившись у Палестині, він спочатку обіймав високу державну посаду при імператорі Heraclius (Іраклії), перш ніж присвятити себе чернечому життю. Він став центральною постаттю в теологічних суперечках, зокрема захищаючи віру в те, що Ісус Христос мав як божественну, так і людську волю. За свою непохитність у цих доктринах він зазнав суворих переслідувань, включаючи каліцтво, і зрештою був засланий до Лазики, де й помер у 662 році.
Ілля ЧавчавадзеСвятий · 1837–1907Ілля Чавчавадзе був видатним грузинським письменником, поетом і громадським діячем, який очолював рух за відродження грузинського націоналізму наприкінці XIX століття. Народившись у Кварелі у 1837 році, він став центральною інтелектуальною постаттю, очолюючи групу освіченої молоді, відому як «тергдалеулебі». Через свою діяльність видавця та журналіста він виступав за культурну автономію та збереження національної ідентичності під російським імперським правлінням. Його широко шанують як національного героя, а Грузинська православна церква визнала його святим.
Давид IV ГрузинськийСвятий · 1073–1125Давид IV Грузинський, якого часто називають Давидом Будівельником, був монархом династії Багратіоні, що правив з 1089 по 1125 рік. Народившись у Кутаїсі, він зійшов на престол у період сильної нестабільності, спричиненої набігами сельджуків. Завдяки масштабним адміністративним та військовим реформам він успішно об'єднав більшу частину Кавказу під грузинським контролем і забезпечив незалежність королівства. Визнаний значущим покровителем християнської культури та поетом, він залишився в пам'яті як ключова постать, що започаткувала Золотий вік Грузії.
Ніна ГрузинськаЧудотворець · 296–335Свята Ніна була місіонеркою IV століття з Каппадокії, яка відіграла центральну роль у християнізації Іберійського царства, розташованого на території сучасного Грузинського регіону. Після видіння Діви Марії вона вирушила до цього регіону, щоб поширювати віру. Її проповідь успішно навернула грузинську монархію, включаючи царицю Нану та царя Міріана III. Визнана рівною апостолам, вона вшановується за свій глибокий вплив на духовний ландшафт Кавказу завдяки своїй самовідданій місіонерській діяльності.
Баграт III Багратіоні960–1014Баграт III Грузинський — правитель X століття з династії Багратіонів, якому приписують заснування єдиного Грузинського королівства. Народився в Кутаїсі близько 960 року, спочатку правив як король Абхазії, перш ніж розширити свою владу на різні землі завдяки дипломатії, військовим успіхам та династичним зв'язкам. Консолідувавши владу над такими територіями, як Іберія та Картлі, він фактично об'єднав окремі князівства в єдине королівство. Він правив як єдиний монарх з 1008 року до своєї смерті в Панаскерті у 1014 році.
Вахтанг ГоргасаліСвятий · 440–502Вахтанг I Горгасалі — цар V століття з династії Хосродів, який правив у королівстві Іберія (сучасна східна Грузія). Відомий під прізвиськом Горгасалі, він вважається засновком грузинської державності та захисником віри. Його правління визначалося боротьбою за збереження незалежності від гегемонії Сасанідської Персії, що часто здійснювалося через союзи з Візантійською імперією. Окрім військового лідерства, йому традиційно приписують заснування міста Тбілісі та реорганізацію структури Грузинської Православної Церкви.
Петро ІверськийСвятий · 411–491Петро Ібер — грузинський принц, філософ і богослов V століття, який став важливою постаттю в ранній християнській історії. Народившись у грузинській династії Хосродів, він був відправлений до Константинополя як політичний заручник, де отримав ґрунтовну освіту під покровительством імператриці Елії Евдокії. Згодом він перейшов до чернечого життя в Палестині, зрештою обійнявши сан єпископа Майуми. Його вважають засновником християнського неоплатонізму, а також пов'язують із заснуванням першого грузинського монастиря у Вифлеємі.
Міріан IIIСвятий · 265–361Міріан III Іберійський — монарх IV століття, який встановив християнство як офіційну державну релігію свого королівства. Народившись у державі Сасанідів, він був поставлений на іберійський престол перським царем Бахрамом II для забезпечення сасанідського впливу на Кавказі. Як засновник династії Хосродів, його правління ознаменувало значний перехід для регіону — відхід від зороастрійських традицій до християнської ідентичності. Його пам'ятають за навернення завдяки місіонерській діяльності Ніно та за зусилля щодо централізації королівської влади через нову віру.
Анфім ІверськийСвященномученик · 1650–1716Анфім Іверський був грузинським богословом, ученим та високопоставленим священнослужителем, який обіймав посаду митрополита Валахії. Народився в королівстві Картлі близько 1650 року, пізніше був вивезений до Константинополя як полонений. Після викупу він став майстерним ремісником і вченим, зрештою оселившись у Валахії на прохання князя Константина Бринковяну. Він відіграв важливу роль у релігійному житті завдяки своїй діяльності як каліграф, філософ і друкар, значно сприявши використанню румунської мови в місцевій церкві.
Або ТбіліськийСвятий · 756–786Або Тбіліський був християнським мучеником VIII століття, що народився в Багдаді. Спочатку вихований у мусульманстві, він вирушив до регіону Картлі разом із князем Нерсесом, правителем Тбілісі. Після періоду інтенсивних духовних пошуків та теологічних дискусій він зрештою прийняв християнство. Попри небезпеки життя під арабським правлінням, він врешті-решт прийняв хрещення у Хазарії, а згодом повернувся до Тбілісі, де став публічним свідком своєї нової віри.
Гавриїл (Ургебадзе)Чудотворець · 1929–1995Гавриїл (Ургебадзе) — грузинський православний чернець і священник XX століття, відомий своїм аскетизмом і благочестям. Народився в Тбілісі у 1929 році, пережив епоху радянських релігійних переслідувань, під час яких був заарештований і ув'язнений за протест проти комуністичної символіки. Згодом він жив як юродий Христа, обравши життя надзвичайної простоти та публічного проповідування. За його духовне віддане служіння та визнані чудесні здібності Грузинська православна церква канонізувала його у 2012 році. Помер у Мцхеті у 1995 році; пам'ятається як чудотворець і сповідник.
Деметре IIСвятий · 1259–1289Деметре II Грузинський — монарх із династії Багратіонів, який правив східною Грузією з 1270 по 1289 рік. Народився у 1259 році, був сином короля Давида VII; зійшов на престол у віці одинадцяти років під наглядом призначеного монголами регента. Його правління характеризувалося зусиллями щодо підтримки стабільності в межах монгольського ілікану, що включало участь у монгольських військових походах та укладання дипломатичних шлюбів. Попри свою відданість ілікану, він зрештою був звинувачений у змові та страчений монголами, що призвело до його визнання святим.
Мучениця КетеванВеликомученик · 1560–1624Кетеван Мучениця — 17-столітня цариця-супруга Кахетії та регентка Кахетії з 1605 по 1614 рік. Після смерті чоловіка вона очолила грузинських вельмож у перемозі над узурпатором і пізніше вела переговори з шахом, щоб забезпечити трон своєму сину. Діючи як заручниця для захисту свого королівства, вона була ув'язнена в Ширазі, де відмовилася прийняти іслам. У 1624 році вона була страчена через тортури перськими властями, ставши символом релігійної непохитності.
Грегоріо П'єтро АгагянянСлуга Божий · 1895–1971Грегоріо П'єтро Агагянян був армянським католицьким патріархом Кілікії та кардиналом. Він народився в Ахалціхе та обіймав різні високі посади в Католицькій церкві до своєї смерті в Римі.
Деметре IСвятий · 1093–1156Деметре I Грузинський — монарх із династії Багратіоні, який правив у Грузинському королівстві з 1125 по 1156 рік. Син короля Давида IV, він з ранніх років проявив себе як здібний воєначальник, зокрема під час битви при Дігорі. Його правління було пов'язане зі складними дипломатичними переговорами та військовими кампаніями по всьому Кавказу, включаючи конфлікти в Шірвані та Ані. Окрім політичних та військових досягнень, він був відомим поетом, автором релігійних творів, таких як гімн Богородиці «Ти — виноградник». В православній традиції він почитається як святий.
Георгій АфонськийСвятий · 1009–1065Георгій Афонський був впливовим грузинським ченцем, богословом і перекладачем XI століття, який був ігуменом Іверського монастиря на Афоні. Народившись у Тріалеті, він став важливою сполучною ланкою між Грузинською Церквою та Візантійською імперією, сприяючи культурному та релігійному обміну. Він високо шанується за свою масштабну перекладацьку діяльність із грецької на грузинську мову, що включала твори Отців Церкви та Псалми. Як лідер, він реорганізував чернече життя в Іверії та успішно захистив автокефалію Грузинської Православної Церкви перед Патріархом Антіохійським.
ШушанікСвятий · 440–475Шушанік — армянська жінка та цариця-консорт V століття, яка жила в королівствах Іберія та Вірменія. Як донька воєначальника Вардана Маміконяна, вона вийшла заміж за правителя Варскена, який прийняв зороастризм. Коли вона відмовилася зректися своєї християнської віри, щоб наслідувати нову релігію свого чоловіка, вона зазнала суворих переслідувань. Зрештою вона померла в Цуртаві після ув'язнення та тортур, ставши прославленою мученицею за свою непохитність у релігійних переконаннях.
Торнике ЕріставіПреподобний · †985Іоан (Торнике Еріставі) — грузинський полководець X століття та чернець, який відіграв вирішальну роль у заснуванні Івірійського монастиря на Афоні. Народившись у шляхетній родині, близькій до династії Багратіонів, він мав титул еріставі, а згодом отримав візантійський титул патрікІя. Після відставки з військової посади близько 963 року він прийняв чернечий спосіб під іменем Іоан. Його пам'ятають за військову службу Візантійській імперії та за його роль у створенні важливого центру грузинської православних культури.
Еквтиме ТакаїшвіліСвятий · 1863–1953Єквтиме Такаїшвілі був грузинським істориком, археологом та громадним благодійником. Він жив наприкінці XIX — на початку XX століття і вшановується як святий у східно-православній традиції.
Нана Іберійська300–400Нана Іберійська — королева Іберійського царства IV століття, друга дружина царя Міріана III. Походжуючи з Боспорського царства, вона відома своїм значним впливом на релігійне перетворення свого держави. Після чудесного зцілення від тяжкої хвороби завдяки служінню місіонерки Ніно, вона прийняла християнську віру. Це навернення відіграло важливу роль у встановленні християнства як офіційної релігії в Іберії разом із її чоловіком.
Луарсаб IIСвятий · 1592–1622Луарсаб II Картлійський — грузинський монарх із династії Багратіонів, який правив королівством Картлі між 1606 та 1615 роками. Народившись у Ширазі, він зійшов на престол у віці чотирнадцяти років після смерті свого батька. Його правління було позначене інтенсивним тиском з боку Перської та Османської імперій. Щоб запобігти повному знищенню свого володіння, він зрештою здався перському шаху Аббасу I, що призвело до його ув'язнення та подальшої смерті в полоні.
Євфімій АфонськийПреподобний · 955–1028Евтимій Афонський був видатним грузинським чернецом, філософом і вченим, який жив приблизно з 955 по 1028 рік. Після того як він перебував у Константинополі як політичний заручник, він зрештою приєднався до Великої Лаври на горі Афон. Пізніше він очолював Івірійський монастир — спільноту, засновану його батьком, — і протягом чотирнадцяти років був його ігуменом. Визнаний значущим східнохристиянським богословом, він присвятив більшу частину свого життя перекладу різних релігійних та філософських текстів з грецької на грузинську мову.
Ашот БагратіоніСвятий · 800–826Ашот I Іберійський — правитель IX століття та перший представник династії Багратіонів, який обійняв посаду пресвітера (правителя). Правлячи в регіоні Тао-Кларджеті, він прагнув розширити свої території та забезпечити візантійський захист, щоб протистояти арабському впливу на Кавказі. Будучи відданим прихильником християнських інституцій, він сприяв зміщенню політичного та релігійного фокусу грузинських земель на південний захід. Зрештою він був убитий у долині Нігалі, де його вбили біля церковного вівтаря.
Соломон IСвятий · 1735–1784Соломон I Імеретинський — грузинський монарх XVIII століття, який правив королівством Імереті в західній Грузії протягом двох окремих періодів між 1752 та 1784 роками. Народившись у Кутаїсі, він зійшов на престол після смерті свого батька, Олександра V. Його правління характеризувалося зусиллями щодо стабілізації держави через значні реформи та наполегливим військовим опором османському впливу та місцевій работоргівлі. Він визнаний святим у Грузинській Православній Церкві.
Іван ІверськийСвятий · 920–1002Іван Іверський був грузинським ченцем та релігійним лідером X століття, який відіграв центральну роль у чернечому житті Афона. Народившись у шляхетній родині в Тао-Кларджеті, спочатку він був воєначальником і був одружений, перш ніж пережити духовне перетворення. Згодом він став ченцем і переїхав до Візантійської імперії, де став співзасновником Іверського монастиря. Як його перший ігумен, він перетворив заклад на визначний центр грузинської культури, створення рукописів та літургічних досліджень.
Іларіон ІверськийЧудотворець · 822–882Іларіон Іверський був видатним грузинським ченцем та аскетом IX століття з регіону Кахеті. Визнаний чудотворцем, він відіграв значну роль у грузинському чернецтві. Після подорожей Святою Землею, включаючи Палестину та Сирію, він сім років прожив як відшельник у печері при Лаврі святого Сави. Згодом він заснував монастир на горі Олімп, який слугував житлом для багатьох його грузинських земляків.
Амвросій (Католикос-патріарх всієї Грузії)Святитель · 1861–1927Амвросій (Грузинський), у світі Бесаріон Хелая, народився в Мартвілі; був видатним східноправославним богословом та релігійним лідером. Після закінчення Тіфліської духовної семінарії у 1885 році він служив священником в Абхазії та написав тезу про взаємозв'язок між християнством та ісламом. Він став центральною постаттю в русі за грузинську автокефалію, а згодом обіймав посаду митрополита Хконтідського. У 1921 році він був обраний Католикос-Патріархом Грузії, очоливши церкву в період інтенсивних політичних змін.
Кіпіані Дмитро Іванович1814–1887Дмитро Кіпіані — грузинський письменник, перекладач і видатний політичний діяч XIX століття. Народившись у дворянській родині в Мереті, він став провідним голосом ліберального дворянства та відданим захисником грузинської культури й мови. Протягом своєї кар'єри на державній службі та в місцевому самоврядуванні він працював над збереженням національної ідентичності в умовах імперського тиску. Його непохисний захист грузинських інтересів зрештою призвів до його заслання російською владою, що закінчилося смертю в Ставрополі в 1887 році. Пізніше він був канонізований Грузинською Православною Церквою як святий.- ЛЛуарсаб IСвятий · 1502–1556Луарсаб I Картлійський — монарх династії Багратіонів, який правив у царстві Картлі з 1527 по 1556 рік. Народившись у 1502 році, він провів більшу частину свого правління, намагаючись зберегти незалежність Грузії, опинившись між протиборчивими інтересами Османської та Сефевідської імперій. Попри численні вторгнення перських військ, він залишався непохитним лідером і зрештою помер від ран, отриманих під час битви при Гарісі. Він визнаний святим у Грузинській православній церкві.