Никита (Будка)Блаженний · 1877–1949Никита Будка був українським греко-католицьким єпископом, який служив першим єпископом із повною юрисдикцією для української церкви в Канаді. Народився в 1877 році в Добромирці, Австро-Угорщина, пізніше працював у Канаді, Польщі та Радянському Союзі. Він був важливою постаттю в організації українського релігійного життя в Новому Світі, засновуючи парафії, школи та семінарії. Після повернення до Європи він чинив опір спробам радянської влади розірвати зв'язки між українською церквою та Римом, що призвело до його ув'язнення та смерті в таборі
Владислав БуковинськийБлаженний · 1904–1974Владислав Буковинський був польським католицьким священником і місіонером, який присвятив своє життя пасторській службі в Польщі та Радянському Союзі. Народився у 1904 році на території нинішньої України, був висвячений у краківській єпархії у 1931 році. Він здобув широке визнання завдяки своїй інтелектуальній глибині та спокійній поведінці під час служіння парафіянам у важкі часи Другої світової війни. Протягом усього свого життя він неодноразово зазнавав арештів і тривалих періодів ув'язнення в системі радянських ГУЛАГів, проте продовжував надавати духовну підтримку побратимам по камері.- ООлексій (Зарицький)Блаженний · 1912–1963Олексій Зарицький був українським греко-католицьким священником, народився у 1912 році в селі Більче. Після його висвячення митрополитом Андреєм Шептицьким у 1936 році, він служив у різних сільських парафіях Львівщини. Його релігійна відданість призвела до багаторазових арештів радянською владою, включаючи тривалі періоди ув'язнення в різних таборах з виправними робіт по всій Сибірі. Навіть після звільнення він продовжував свою місіонерську діяльність на кількох територіях, зокрема в Казахстані, незважаючи на постійний ризик подальшого затримання та відсутність офіційної реєстрації.
ОлександрСлуга Божий · 1897–1983Олександр Хіра був русинським католицьким єпископом, народився у 1897 році у Вільхівцях. Після рукоположення на священника в Ужгороді у 1920 році, він зрештою став жертвою радянських релігійних переслідувань. Під час перебування в концентраційному таборі у 1956 році, він був таємно поставлений у єпископи. Свої останні роки він провів у вигнанні і помер у Караганди (Казахстан) у 1983 році.
ОлександрСвященномученик · 1891–1937Олександр Шукін був православним архієпископом та ієроархиром, народився в Ризі у 1891 році. Після завершення богословського навчання в Москві він працював учителем, перш ніж бути висвяченим у сан священника у 1919 році. Він піднімався по церковній ієрархії, зрештою обіймаючи посаду архієпископа Семипалатинського та Усть-Каменогорського. Протягом свого служіння він був відомий частими проповідями та відмовою залишати свої релігійні обов'язки, попри зростаючий тиск з боку радянської влади. Він був страчений у Семеї у 1937 році за звинуваченням у шпигунстві та контрреволюційній діяльності.
Борис (Воскобойников)Священномученик · 1875–1937Борис (у світі Семен Воскобойников, народився в 1875 році) — православний єпископ, який ревно служив в Івановській єпархії. Народившись у сім'ї священника в Воронезькій губернії, він здобув глибокі богословські знання, закінчивши Санкт-Петербурзьку духовну академію. Після років служіння як священник і вчитель, у 1936 році він був пострижений у чернечій схиб та висвячений у єпископи. Його архіпастирське служіння припало на період інтенсивних релігійних переслідувань, що призвело до його арешту та подальшої страти в Казахстані.
Дамаскін Цедрик (єпископ)Священномученик · 1877–1937Дамаскін (народився Дмитро Цедрик у 1877 році) — східноправославний єпископ і єроархимандрит-мученик, який обіймав посаду єпископа Глухівського. Народившись у бідній родині в Херсонській губернії, він здобув релігійну освіту в різних семінаріях, зрештою прийнявши чернечий схиб у 1902 році. Його розлогий духовний шлях включав місіонерську діяльність серед бурятського та калмицького народів, а також служіння військовим капеланом під час Першої світової війни. Після російської революції він залишався вірним Патріаршій Церкві під час schism (розколу) і зрештою був страчений у таборі Карлаг у 1937 році.
Євгеній Зьорнов (єпіскоп)Священномученик · 1877–1937Євгеній (Зернов) був видатним східноправославним митрополитом, який жив у Радянському Союзі з 1877 по 1937 рік. Народився в Москві в сім'ї диякона, здобув глибокі богословські знання, згодом став професором та ректором семінарії. Він пройшов церковні ступені та обіймав посаду митрополита Горського та Арзамасського. Протягом своєї діяльності він був відомий своїм спокійним характером та гідним проведенням богослужінь. Його непохитність у періоди інтенсивних релігійних переслідувань призвела до багаторазових арештів та остаточної страти радянською владою.
КирилоСвященномученик · 1863–1937Кирило (Смирнов) був впливовим східноправославним митрополитом і єпископом, який жив у період переходу від Російської імперії до Радянського Союзу. Народившись у Кронштадті у 1863 році, він пройшов церковні ступені та обіймав посаду митрополита Казанського та Свіязького. Відомий своїм принциповим характером, він очолював помірну опозицію митрополиту Сергію та був глибоко залучений до місіонерської діяльності в Персії. Його служіння закінчилося у 1937 році, коли він був убитий в Радянському Союзі, що призвело до його визнання священномучеником.
Миколай Могилевський (єпископ)Святитель · 1877–1955Миколай (Могилевський) був видатним православним ієрархом, який жив з 1877 по 1955 рік. Народившись у Комірівці, він пройшов чернечий шлях і обіймав посаду митрополита Алмати та Казахстану. Протягом своєї діяльності він зазнавав значних переслідувань з боку радянського режиму, переживши численні арешти та періоди заслання. Його пам'ятають за непохитність у захисті церкви від схизмів та віддане служіння своєму стаду в Казахстані, де він працював над відкриттям численних храмів.
Павло (Гальковський)1864–1937Павло (народився Павло Михайлович Галковський у 1864 році) — високопоставлений єпископ та митрополит Російської Православної Церкви. Народившись у Вітебській губернії, він пройшов церковні ступені та обіймав посаду митрополита Іванівського. Його церковна кар'єра була позначена значними керівними ролями, зокрема служінням вікарієм у Самарській та Рязанській єпархіях. Попри численні арешти та періоди заслання через його політичні погляди та релігійну діяльність, він залишався визначною постаттю в церковній ієрархії до своєї смерті у 1937 році.
Севастіан (Фомін) КарагандинськийСвятий · 1884–1966Себастьян Карагандинський був архімандритом Східної Православної Церкви, народився в 1884 році в Російській імперії. Втративши батьків у ранньому віці, у 1909 році він вступив до скита Оптіної Пустині. Після закриття монастиря, у 1927 році він був висвячений у сан священника. Його служіння було перерване арештом та ув'язненням у трудових таборах, зокрема в Карлазі, перш ніж він відновив служіння громаді в Карагандинському регіоні. Пізніше він був піднесенний до чину архімандрита і прийняв великий схил незадовго до своєї смерті у 1966 році.- ФФеоктист СмельницькийСвященномученик · 1874–1937Феоктист Смельницький був православним священником, народився у 1874 році в Остерському повіті Російської імперії. Після завершення навчання в Чернігівській духовній семінарії він служив у різних парафіях Чернігівської єпархії. Його професійна діяльність також включала посади викладача в семінарії та наглядача місцевих шкіл. Він служив у Троїцькій церкві в Лосинівці до її закриття у 1936 році, після чого його було заарештовано та згодом страчено.
Порфирій (Гулевич)Священномученик · 1864–1937Порфирій — східноправославний єпископ Сімферопольський і Кримський, який жив наприкінці XIX — на початку XX століття. Народився у 1864 році під іменем Полікарп Гулевич, був сином священника, а згодом у 1927 році прийняв чернечий схиб. Протягом свого служіння він обіймав різні посади, зокрема був священником в Ольгополі та єпископом-вікарієм у кількох єпархіях. Він був відомий своєю непохитною опозицією до обновленського руху та відданістю вірянам у часи запеклих релігійних переслідувань у Радянському Союзі.- ООлександр Іванович ЮзефовичСвященномученик · 1858–1921Олександр Юзефович був православним священником, народився у Вільній губернії приблизно у 1858 або 1860 році. Він служив у церкві в Центральній Азії, обіймаючи різні посади, зокрема диякона та священника в кількох селах. Під час повстання 1916 року він надав притулок жінкам і дітям у своїй церкві. Після встановлення радянської влади в Семиреччі він був страчений у 1921 році. В православній традиції він визнаний святим і священномучеником.
- ББернардо Антоніні1932–2002Бернардо Антоніні — католицький священник і теолог, народився в 1932 році в Тренто, Італія. Після тривалого академічного навчання в Мілані, Римі, Єрусалимі та Берліні, він був висвячений у вік 22 років. Протягом багатьох років він викладав латину, грецьку мову та Святе Письмо у Вероні, перш ніж присвятив себе місії в Радянському Союзі, а згодом у Росії. Він особливо пам'ятається за своє керівництво у створенні католицьких освітніх установ у період релігійного переходу в регіоні.
Вениамін (Воскресенський)Священномученик · 1871–1932Беніамін (у світі Василь Воскресенський; народився в 1871 році) — східноправославний єпископ, який обіймав посаду вікарія Ярославської єпархії. Народився в сім'ї священника в Переславлі, здобув глибоку богословську освіту та багато років працював учителем у різних семінаріях. Згодом був висвячений єпископом Тутаєвським, також відомим як єпископ Романовський. Протягом свого служіння він був відданим прихильником традиційного церковного співу та активним учасником єпархіального життя аж до переслідувань з боку радянської влади.
Євгеній (Кобранов)Святий · 1892–1937Євгеній (народився як Євгеній Яковлевич Кобранов у 1892 році) — східноправославний єпископ та науковець-сходознавець. Народившись у Смоленській губернії, він здобув ґрунтовну богословську та академічну освіту, згодом обіймаючи посаду єпископа Ростовського та вікарія Ярославської єпархії. Протягом усього свого життя він зазнавав неодноразових арештів та періодів заслання радянською владою. Він був відомий своєю відданістю як релігійним обов'язкам, так і науковим дослідженням, навіть перебуваючи під державним наглядом у різних регіонах Радянського Союзу.
Захарія (Лобов)Священномученик · 1865–1937Захарій (Лобов) — східноправославний єпископ, який на початку XX століття обіймав посаду архієпископа Воронезького та Задонського. Народився в 1865 році в Павловському повіті, з юності присвятив себе релігійному життю, зрештою пройшовши через священнослужителів шлях до визначного ієрарха. Протягом свого служіння він був відомий своїм аскетичним способом життя та відданістю своїй пастві в період інтенсивного релігійного гноблення. Він був арештований радянською владою і зрештою помер у таборі Карлаг у 1937 році.
ЯківСвященномученик · 1878–1937Яків (Маскаєв) — православний священномученик та архієпископ, який жив у період переходу від Російської імперії до Радянського Союзу. Народився у 1878 році в Оралі, протягом багатьох років ревно служив священником в Оренбурзькій єпархії, перш ніж у 1923 році був підвищений до єпископського сану. Його життя було позначене значною пасторською діяльністю, включаючи будівництво храмів і шкіл, а також подолання складних церковних розколів раннього радянського періоду. Зрештою він був страчений як мученик у Барнаулі в 1937 році.- ІІоанн БакинськийСвятий · 1878–1937Іван Бакинський був православним священником, який обіймав посаду настоятеля собору Різдва Пресвятої Богородиці в Баку. Народився у 1878 році у Володимирській губернії, навчався у Петроградській духовній семінарії, де також цікавився живописом. Після хіротонії у 1910 році він переїхав до Азербайджану, щоб розпочати своє пастирське служіння. Згодом його служіння було перерване релігійними переслідуваннями, що призвело до його арешту та подальшої страти в радянську епоху.
- ЛЛев (Єгоров)Священномученик · 1889–1937Лев — східноправославний священник та архімандрит, який жив у 1889–1937 роках. Народився під іменем Леонід Михайлович Єгоров, був братом митрополита Гурія. Після навчання в Петроградській богословській академії він прийняв чернечий схиб у Лаврі преподобного Александра Невського. Він здобув визнання завдяки своїй місіонерській діяльності серед бідних та керівництву Братством преподобного Александра Невського. Протягом свого служіння він неодноразово зазнавав арештів та заслань з боку радянської влади через своє релігійне лідерство та соціальну діяльність.
Макарій (Кармазин)Священномученик · 1875–1937Макарій був єпископом Східної Православної Церкви, який жив у 1875–1937 роках. Народившись у Меджибожі, він служив священником та військовим капеланом, перш ніж був піднесення до єпископського сану. Після арешту митрополита в Києві він фактично очолював православну ієрархію в Україні, організовуючи таємні хіротонії та створюючи незалежне церковне управління для підтримки Патріархату. Його опір підконтрольним державі релігійним рухам призвів до численних арештів та періодів заслання, що зрештою закінчилося його стратою в Джанилику.
Мефодій (Краснопьоров)Священномученик · 1868–1921Методій був східноправославним єпископом, який обіймав посаду єпископа Петропавловського та вікарія Омської єпархії. Народився як Михайло Краснопйоров у 1868 році, пройшов церковний шлях від сільського священника до монашого керівника та вченого. Він був відомий своєю розлогою благодійною діяльністю, керівництвом Уфиською богословською семінарією та зусиллями у боротьбі з соціальними пороками. Його життя закінчилося у 1921 році, коли він був страчений більшовицькими силами в Петропавловську після місцевого повстання.
Пимен (Бєлоліков)Священномученик · 1879–1918Пимен Білоліков був єпископом та ієромартиром Православної церкви, який служив у Російській імперії на початку 20-го століття. Народився у 1879 році, був високоосвіченим богословом, який навчався в Київській духовній академії. Його широка місіонерська діяльність включала службу в Персії, де він опанував кілька мов, щоб допомагати новонаверненим. Пізніше він обіймав значні керівні посади, зокрема був ректором кількох семінарій і зрештою став єпископом Семіреченським і Верненським. Був убитий солдатами Червоної армії у 1918 році.
Уар (Шмарин)Священномученик · 1880–1938Варус (народився Петро Шмарнін у 1880 році) — східноправославний єпископ, який був єпископом Ліпецьким та вікарієм Тамбовської єпархії. Народившись у бідній селянській родині, він займався самоосвітою, здобувши глибокі знання в теології, філософії та навіть медицині. Після служіння дияконом і священником у різних місцях, зокрема у Фінляндії, він був висвячений у єпископи у 1926 році. Він став видатним захисником традиційного православ'я проти обновленського руху в радянську епоху, що зрештою призвело до його арешту та мучеництва.- ЄЄвстафій Малаховський1880–1918Євстафій Володимирович Малаховський був православним священником, який служив у Туркестанській єпархії Російської імперії. Народився у 1880 році в сім'ї священнослужителів, обіймав різні посади, зокрема вчителя та перехожого священника в різних регіонах. Його пам'ятають за служіння біженцям під час повстання 1916 року, коли він допомагав переселяти селян у безпечне місце. Його життя закінчилося у 1918 році, коли він був убитий під час жорстокого зіткнення між релігійною пасхальною ходою та більшовицькою демонстрацією в Есіку.
МарфаМарфа (у дівоцтві Тестова) — православна черниця, яка жила з 1883 по 1941 рік. Народилася в селянській родині в Тамбовській губернії, у 1914 році вступила до Див'євського монастиря, де також перебувала її сестра Пелагія. Після Російської революції та подальшого закриття монастиря вона жила в Нижньогородській губернії. Її життя закінчилося в госпіталі трудового табору після того, як у радянську епоху її було заарештовано та засуджено за контрреволюційну діяльність.- ІІоанн МельниченкоСвященномученик · 1889–1937Іван Мельніченко був православним священником, який жив в Україні та Казахстані на початку XX століття. Народився в 1889 році в Подільській губернії, до рукопокладення у священство в 1922 році працював сільським учителем. Його релігійне служіння у Вінниччині зрештою призвело до його арешту радянською владою в 1935 році. Пізніше він був страчений у 1937 році в таборі в Казахстані, де його звинуватили в контрреволюційній діяльності, пов'язаній з його релігійною практикою.
Геннадій (Ребеза)Преподобномученик · 1872–1937Геннадій був православним священнослужителем і настоятелем монастиря, який жив у Російській імперії та Казахській СРСР. Народився Григорій Ребеза у 1872 році, обіймав різні чернечі посади, зокрема був настоятелем Бізюкова Григорієвського монастиря. Він був духовним наставником митрополита Одеського та Херсонського Анатолія. Після кількох арештів у радянську епоху він був страчений у 1937 році. В православній традиції він визнаний святим і преподобним мучеником.