D.O.M.

D.O.M.

D.O.M. — Стрічка DOMЧатПошукЗастосункиСповіщення
?Оберіть пастиряТоркніться, щоб обратиDПрофільУвійти
Налаштування
Інформаційний центрДопомогаПравова інформаціяНалаштування файлів cookie та сховищаНовини
D.O.M.
ЧатПошукЗастосунки
СповіщенняНалаштування

Святці

Болгарія

  • Борис I МихайлоСвятий · 827–907Борис I Михайло — болгарський правитель IX століття, який правив з 852 по 889 рік. Спочатку відомий під своїм болгарським ім'ям, він прийняв християнське ім'я Михайло після навернення нації до християнства у 864 році. Як досвідчений дипломат, він маневрував між напруженістю між Папством і Візантійською імперією, щоб встановити незалежну Болгарську церкву. Його правління стало фундаментом для слов'янської культури, оскільки він надав притулок учням святих Кирило і Мефодія, що сприяло розвитку кирилиці та старослов'янської літератури.
  • Сава СербськийЧудотворець · 1169–1235Святий Сава, народився як Растко Неманджич, був сербським принцом XII століття, який став видатним чернецом і першим архієпископом Сербської церкви. Як молодший син Стефана Неманджі, він спочатку правив Захлумією, перш ніж обрати чернечий шлях на Афоні, де він заснував монастир Хіландар. Будучи вправним дипломатом, письменником і житієписцем, він відіграв фундаментальну роль у формуванні релігійної та правової ідентичності сербського народу завдяки своїй розлогої літературній та законодавчій діяльності.
  • ППетро I†970Петро I Болгарський був царем Першого Болгарського царства з 927 по 969 рік. Син Симеона I, він зійшов на престол після того, як його брат був змушений прийняти чернечий схил життя. Його правління характеризувалося значним дипломатичним миром із Візантійською імперією, встановленим завдяки його шлюбу з Марією Лекапіною, а також зусиллями щодо стримування внутрішніх релігійних рухів, таких як богомільство. Хоча історичні погляди на його ефективність різняться, він утримував процвітаючу та організовану державу, долаючи складні конфлікти з русами та різними регіональними повстаннями.
  • Наум ОхридськийЧудотворець · 830–910Наум Охридський — місіонер і письменник IX століття з Першого Болгарського царства. Як учень Кирилоса і Мефодія, він відіграв важливу роль у поширенні християнства та грамотності серед слов'янського населення. Він визнаний одним із семи апостолів Болгарського царства та був співавтором глаголиці. Після служби у Великій Моравії та рукопокладення в священники в Римі, він зосередив свої зусилля на створенні освітніх центрів для підтримки слов'янської літургійної традиції.
  • Іван РильськийЧудотворець · 876–946Іван Рильський був болгарським монахом X століття та першим відлюдником країни. Народився близько 876 року в Скріно, перейшов від життя пастуха до священства, перш ніж шукати повної самотності. Він провів багато років, живучи в печерах у горах Ріла, щоб зосередитися на молитві. Відомий як чудотворець, він шанований як покровитель болгарського народу та є центральною фігурою в Болгарській Православній Церкві.
  • Паїсій ХилендарськийСвятий · 1722–1773Паїсій Хилендарський був болгарським православним ченцем, істориком та письменником XVIII століття, який був ігуменом. Народившись у місті Банско, він став центральною постаттю Болгарського національного відродження, написавши «Istoriya Slavyanobolgarskaya» (Слов'яно-болгарська історія) у 1762 році. Ця історична праця мала на меті пробудити національну свідомість і запобігти еллінізації болгарського народу. Він провів значну частину свого життя в монастирі Хиландар на Афоні, де працював над документуванням славетного минулого свого народу.
  • ПараскевіяЧудотворець · 1000–1100Параскева Сербська — християнська черниця та аскетка XI століття, яка жила у Візантійській імперії. Народившись у родині багатих землевласників поблизу Константинополя, вона відмовилася від своїх багатств, щоб присвятити себе релігійному життю, подорожуючи Малою Азією і зрештою оселившись у пустельному монастирі поблизу річки Йордан. Після божественного наказу повернутися на батьківщину, вона провела останні роки свого життя в Каллікратеї, де померла у віці 27 років. Відома як чудотворна, вона шанована як в православних, так і в католицьких традиціях.
  • Євтимій ТирновськийСвятий · 1320–1402Євфимій Тирновський — видатний болгарський патріарх і вчений XIV століття, який очолював Болгарську Православну Церкву з 1375 по 1393 рік. Будучи центральною постаттю Другої Болгарської імперії, він заснував Тирновську літературну школу та провів значні орфографічні реформи. Його лінгвістичні виправлення релігійних текстів вплинули на стандартизовані літературні мови, що використовувалися в різних слов'янських православних регіонах. Його пам'ятають як захисника аскетизму та високошанованого авторитету в східноправославному світі.
  • Олена Болгарська†1374Олена Болгарська була болгарською принцесою, яка стала королевою та імператрицею-консорт Сербії завдяки шлюбу з імператором Стефаном Душаном. Після смерті чоловіка у 1355 році вона виступала регенткою свого сина, Стефана Уроша V, і утримувала автономний двір у Серресі. Прийнявши чернечий постриг під іменем Єлизавета, вона присвятила свої пізні роки підтримці монастирських спільнот. Вона визнана святою в східноправославній традиції.
  • Мелітіна з Марціанополіса (Свята Мелітіна)Святий · †150Мелітіна була християнською місіонеркою та дівчиною з Брешії, яка жила у II столітті під час правління імператора Антоніна Піа. Служачи у фракійському місті Марціанополіс, вона працювала над наверненням язичників до християнства, що призвело до її арешту місцевим намесником Антохієм. Попри спроби впливових жінок переконати її зректися своїх переконань, вона залишилася непохитною, зрештою навернувши навіть дружину самого намесника, перш ніж прийняти смерть за свою віру.
  • Софроній ВрачанськийСвятитель · 1739–1813Софроній Врачанський — видатний болгарський священнослужитель, письменник і вчений, який жив у 1739–1813 роках. Народившись як Стойко Владиславов у Котелі, він став центральною постаттю раннього Болгарського національного відродження. Після вивчення слов'янських та грецьких текстів він прийняв сан у 1762 році, а згодом обіймав посаду єпископа Врачанського. Його високо цінують за літературний внесок, який допоміг утвердити болгарську народну мову як засіб літературного вираження та сприяв розвитку сучасного книговидання в регіоні.
  • КипріанСвятий · 1336–1406Кипріан був болгарським прелатом, який служив митрополитом Київським, Руським та Литовським. Його пам'ятають як святого, письменника, ученого та перекладача.
  • Михайло IСвятитель · 950–992Михайло (митрополит Київський, 988-992) — церковний діяч X століття, який служив першим митрополитом Київським та всієї Русі з 988 по 992 рік. Хоча історичні джерела різняться щодо його походження, його часто пов'язують з Болгарією або Сирією. Під час свого керівництва він працював разом з грецькими монахами над заснуванням Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря та Межигірського монастиря. Він визнаний святим у східній православній традиції та згадується за свою основоположну роль у ранній церкві регіону.
  • Єремія I КонстантинопольськийСвятий · 1485–1546Єремія I Константинопольський — прелат XVI століття, який обіймав посаду Екзарха Константинопольського протягом двох різних періодів. Народився в Зіці близько 1485 року, пройшов церковні ступені та став архієпископом Софії перед своїм першим обранням на патріарший престол у 1522 році. Його керівництво було позначене значними політичними та релігійними викликами в межах Османської імперії, включаючи тимчасове усунення від посади та успішні зусилля щодо захисту християнських храмів від перетворення на мечеті.
  • Іван ЕкзархСвятитель · 900–901Іван Екзарх був видатним ученим, перекладачем і письменником, який діяв у Першому Болгарському царстві наприкінці IX — на початку X століття. Працюючи у Преславській літературній школі під час правління Бориса I та Симеона I, він був ключовою постаттю болгарської середньовічної літератури. Його розлогий літературний спадок, що поєднує оригінальні твори з перекладами візантійських текстів, демонструє глибоке володіння грецькою мовою. Хоча точні біографічні деталі залишаються непевними, його пам'ятають як значущого інтелектуала своєї епохи.
  • ЕнравотаСвятий · 801–833Енравота був болгарським правителем початку IX століття та першим християнським мучеником своєї країни. Як старший син хана Омуртага, він був старшим братом Маламіра. Через свої релігійні погляди він, можливо, не зміг зійти на престол. Під впливом вчень візантійського полоненого він прийняв християнство. Це рішення призвело до фатального конфлікту з братом, що закінчилося його смертю близько 833 року.
  • Григорій ЦамблакСвятий · 1365–1420Григорій Цамблак — болгарський клірик та вчений, який жив приблизно з 1365 по 1420 рік. Народившись у Великому Тарново, він став визначною постаттю у Православній церкві, діяючи як письменник, житієписець та єпископ. Його церковна кар'єра охоплювала кілька регіонів, включаючи Болгарію, Сербію, Молдавію та Литву. Він найбільш відомий своєю роллю митрополита Київського — посади, яку він обійняв у період значних політичних та релігійних змін у Східній Європі.
  • Євгеній БосилковБлаженний · 1900–1952Євгеній Босілков був болгарським католицьким прелатом і членом ордену Пасионістів, який обіймав посаду єпископа Нікополя. Народився в Белене у 1900 році, проходив поглиблене теологічне навчання в Римі, зосереджуючись на історичному союзі між Болгарією та Святим Престолом. Після його призначення на єпископську посаду в 1947 році він зіткнувся з інтенсивними переслідуваннями з боку комуністичного уряду, який прийшов до влади в його країні. Він був арештований у 1952 році і зрештою страчений розстрільною командою за злочини, яких він не вчиняв.
  • Анна-Неда1290–1400Анна-Неда була болгарською імператрицею та донькою сербського короля Стефана Мілутіна. Народилася в Королівстві Сербія близько 1290 року, вийшла заміж за Михаїла Асена III, деспота Відина, який згодом став імператором Болгарії. Після смерті чоловіка у 1330 році вона, ймовірно, мала значний політичний вплив, поки її син Іван Стефан утримував болгарський престол. Після усунення від влади вона шукала притулку в різних місцях, зокрема в Дубровнику, перш ніж зрештою повернутися на сербські землі, де провела останні роки свого життя.
  • ТТеодора Волоська1301–1352Теодора Волоська — шляхетка XIV століття, донька Басараба I. Як перша дружина болгарського царя Івана Александра, вона народила чотирьох дітей, серед яких Михайло Асен і Іван Страцімір. Після розлучення з царем у 1345 році вона пішла в монастир, прийнявши чернечий постриг. Взявши ім'я Феофана, вона стала першою згадуваною черницею в румунській історії. Вона визнана святою в православній традиції.
  • Федосій ТърновськийПреподобний · 1300–1363Феодосій Тарновський — болгарський священнослужитель та відшельник XIV століття, який відіграв значну роль у духовному житті Другого Болгарського царства. Як учень Григорія Сіная, він вважається тим, хто запровадив практику ісихазму в цьому регіоні. Він заснував Кіліфаревський монастир і школу, де був учителем таких впливових постатей, як патріарх Євтімій. Під час правління Івана Александра він працював над протидією різним єресям у церкві.
  • Ангеларій ОхридськийСвятий · 850–886Святий Ангелар був болгарським дияконом IX століття та важливою постаттю слов'янського просвітництва. Як відданий учень святих Кирило і Мефодій, він відіграв значну роль у поширенні слов'янської грамотності та літургії. Після смерті Мефодія та подальшої заборони слов'янської літургії у Великій Моравії, він разом з іншими послідовниками втік до Першого Болгарського царства. Його пам'ятають як одного із Семи святих — групи видатних учених і місіонерів цієї епохи.
  • ЄрмаСвятий · †100Єрма Філіппопольський був ранньохристиянським священником та одним із семидесяти учнів. Він був єпископом у Філіппополі — місті у Фракії, що розташоване на місці сучасного Пловдіва, Болгарія. Згадуваний апостолом Павлом у Посланні до римлян, він відрізняється від автора тексту *Пастиря Герми*, який належав до пізнішого покоління християн. Згідно з переказами, він пережив період бідності через власні гріхи та гріхи своїх дітей, що призвело до духовного перетворення.
  • Савва СедьмочисленникСвятитель · 810–880Сава Седмочисленник — болгарський та слов'янський святий IX століття, який був учнем святих Кирила і Мефодія. Як член групи, відомої як Семеро святих, він відіграв значну роль у духовному просвітництві слов'янського народу. Він був висвячений в диякона в Римі у 868 році єпископами Формозом і Гаудерицієм. Після заборони слов'янської літургії та подальшого вигнання з Великої Моравії, він оселився у Першому Болгарському царстві, щоб допомагати у створенні богословських шкіл.
  • ПотітСвятий · 145–160Потіт Сардикійський був християнським мучеником, який жив у другому столітті. Народившись у Сардиці (сучасна Софія), він походив із багатої язичницької родини, перш ніж прийняв християнську віру. Під час правління Антоніна Піа молодий чоловік відмовився зректися своїх релігійних переконань. Згідно з агіографічними переказами, він вижив після того, як його кинули на левів та опустили в киплячу олію, і зрештою прийняв смерть від меча. Він визнаний святим у католицькій, православній та англіканській традиціях.
  • Гавриїл ЛісновськийПреподобнийГавриїл Лісновський був східноправославним чернецом і відлюдником XI століття, який жив на горі Осогово. Народившись у шляхетній родині в Осіче, він був сином королівського радника і був одружений один раз, доки його дружина не померла. Згодом він став чернечою постаттю, співпрацюючи з такими видатними святими, як Іван Рилський та Йоаким Осоговський. Він здебільшого пам'ятається як засновник Лісновського монастиря, де він служив першим кестором.
  • Святий ЕміліянСвятий · 350–362Еміліян Доростольський — християнський проповідник і мученик IV століття, який жив у Сілістрі під час римської епохи. Служачи рабом у місцевого чиновника, він таємно практикував свою віру. Він визнаний одним із ранніх слов'янських християнських святих, оскільки зазнав страти під час правління імператора Юліана Відступника. Його відважні дії проти язичницьких ідолів призвели до його остаточної мученицької смерті, що зробило його важливою постаттю в ранній християнській історії.
  • Георгій КратовськийСвятий · 1497–1515Святий Георгій Кратовський був південнослов'янським сріблярєм та письменником XVI століття, що народився в Кратові. В східноправославній традиції він визнаний новомучеником за відмову зректися своєї віри. Хоча деякі історичні джерела вказують на його сербське походження, болгарські традиції ідентифікують його батьків як болгар. Він закінчив життя у Софії у 1515 році, де був страчений османською владою за відмову прийняти іслам.
  • Камен ВічевБлаженний · 1893–1952Камен Вітчев був болгарським східно-католицьким священником орден астусіоністів, який жив у 1893–1952 роках. Народившись у православній селянській родині в Сирмії, він згодом приєднався до августініанців Успіння та був висвячений у Константинополі. Він служив професором та деканом у коледжі Святого Августина в Пловдиві, поки комуністичний уряд не закрив цей заклад. Через свій вплив серед студентів він став об'єктом переслідувань з боку держави і зрештою був страчений після суду, який міжнародні спостерігачі вважали показовим.
  • Прохор ПшинськийЧудотворець · †1067Прохор Пшинський — східноправославний монах XI століття, який жив на території Першого Болгарського царства. Народився в регіоні Овче Поле, жив як відлюдник поблизу річки Пчиня. Він визнаний чудотворцем, подвижником і святим у східноправославній традиції. Його життя збіглося з переходом регіону від болгарського до візантійського правління, і він був сучасником інших відомих аскетів, таких як Іван Рильський.
D.O.M. — Стрічка DOMЧатПошукЗастосункиDПрофіль