D.O.M.

D.O.M.

D.O.M. — Стрічка DOMЧатПошукЗастосункиСповіщення
?Оберіть пастиряТоркніться, щоб обратиDПрофільУвійти
Налаштування
Інформаційний центрДопомогаПравова інформаціяНалаштування файлів cookie та сховищаНовини
D.O.M.
ЧатПошукЗастосунки
СповіщенняНалаштування

Святці

Росія

  • Микола IIСвятий · 1868–1918Микола II був останнім імператором Росії, який правив із 1894 року до свого зречення у 1917 році під час Російської революції. Представник династії Романових, він керував участю Російської імперії у російсько-японській та Першій світовій війнах. Він і його родина були вбиті більшовиками в 1918 році під час Громадянської війни в Росії. Його правління було позначене промисловим зростанням і дипломатичною активністю, але також заворушеннями, військовими поразками та широкою критикою його керівництва.
  • Леонард Ейлер1707–1783Леонард Ейлер (1707–1783) — швейцарський полімат, який зробив фундаментальний внесок у математику, фізику, астрономію та теорію музики. Народившись у Базелі, він більшу частину свого професійного життя провів, працюючи в Санкт-Петербурзі та Берліні. Йому приписують заснування кількох математичних дисциплін, включаючи теорію графів та топологію, а також введення значної частини позначень, що використовуються в сучасній математиці. Його величезна спадщина охоплює різні галузі: від гідродинаміки до вивчення оптики та механіки.
  • Олександр НевськийБлаговірний · 1220–1263Олександр Невський був правителем кількох руських князівств у XIII столітті, зокрема Новгородського та Володимирського. Народився в Переславлі-Залєському близько 1221 року і став видатним воєначальником, відомим захистом своїх територій від іноземних вторгнень. Він найбільш відомий своїми перемогами над шведськими військами на річці Нева та над німецькими хрестоносцями під час Ледового побища. Вибравши сплату данини Золотій Орді, він прагнув захистити Східну Православну Церкву від західного впливу. Помер у Городці у 1263 році і почитається як святий як у католицькій, так і в православній традиціях.
  • Дмитро ДонськийСвятий · 1350–1389Дмитро Донський — великий князь Московський та Володимирський XIV століття, який правив з 1359 року до своєї смерті в 1389 році. Народившись у Москві, він зійшов на престол у дитинстві після смерті свого батька, а спочатку під наставництвом митрополита Алексія. Він найбільш відомий як перший руський правитель, який безпосередньо протистояв монгольській владі, здобувши значну військову перемогу над військами Мамая у Куликовській битві у 1380 році. Ця перемога, яка принесла йому прізвисько, допомогла зміцнити престиж та авторитет Московського князівства.
  • ОльгаРівноапостольний · 890–969Ольга Київська — регентка Київської Русі X століття, яка правила від імені свого сина Святослава з 945 по 957 рік. Після смерті свого чоловіка, князя Ігоря, вона здійснила відому жорстоку помсту древлянам за його вбивство. Як перший правитель із династії Рюриковичів, що прийняв хрещення, вона підготувала шлях своєму внуку, Володимиру Великому, для встановлення християнства як державної релігії. В східноправославній традиції вона вшановується як свята під титулом «рівноапостольна».
  • Анастасія МиколаївнаСтрастотерпець · 1901–1918Анастасія Миколаївна Романова (1901–1918) — молодша донька останнього царя Миколи II та цариці Олександри Феодорівни. Народилася в Петергофі, була відома своїм жвавим, бешкетним та енергійним характером. Як частина імператорської родини, вона вела відносно скромне життя, попри свій високий титул. У липні 1918 року вона була вбита більшовицькими революціонерами в Єкатеринбурзі разом зі своїми батьками та братами й сестрами. Після її смерті вона була визнана святою та страстотерпницею Православною Церквою.
  • Федір Іванович1557–1598Федір I Іванович був царем всеросійським з 1584 по 1598 рік. Як син Івана Грозного, його правління стало завершальним етапом династії Рюриковичів. Його часто називали Блаженним або Дзвінником; він був коронований у Успенському соборі. Під час його перебування на престолі адміністратором держави був Борис Годунов. Оскільки він помер, не залишивши живих дітей, його смерть ознаменувала кінець тривалого правління його роду над країною.
  • Ольга Миколаївна (велика княжна)Страстотерпець · 1895–1918Ольга Миколаївна (велика княжна) була старшою донькою імператора Миколи II та імператриці Александри Феодорівни. Народилася в 1895 році в Пушкіні, жила як член імператорської родини протягом останніх років Російської імперії. Під час Першої світової війни вона служила медсестрою у військовому госпіталі, доглядаючи за пораненими солдатами. Її життя закінчилося в липні 1918 року в будинку Іпатієвих, де вона була вбита разом зі своєю сім'єю після Російської революції.
  • Олександра ФедорівнаСтрастотерпець · 1872–1918Олександра Федорівна була останньою імператрицею-консорт Російської імперії, дружиною Миколи II з 1894 року до його зречення у 1917 році. Народившись принцесою Алісою Гессенською, вона була членом німецької імператорської родини та онукою королеви Вікторії. Після переходу з лютеранства до православ'я задля шлюбу з майбутнім царем, вона жила в Російській імперії, де була медсестрою та підтримувала самодержавство. Її життя закінчилося у 1918 році, коли вона та її п'ятеро дітей були страчені більшовицькими силами в Єкатеринбурзі.
  • Олексій МиколайовичСтрастотерпець · 1904–1918Олексій Миколайович (1904–1918) був останнім царевичем та спадкоємцем російського престолу. Як єдиний син царя Миколи II та імператриці Александри Феодорівни, його народження стало моментом великої радості для імператорської родини. Протягом усього дитинства він боровся з важкою гемофілією — захворюванням, успадкованим по лінії матері, через яке навіть незначні травми становили загрозу для життя. Після російської революції імператорська родина перебувала в засланні, перш ніж була страчена Уральським регіональним Радовим у липні 1918 року.
  • Марія МиколаївнаСтрастотерпець · 1899–1918Велика княгиня Марія Миколаївна Російська була третьою донькою царя Миколи II та імператриці Александри Феодорівни. Народилася в Петергофі у 1899 році, була середньою дитиною серед чотирьох сестер у імператорській родині. Протягом свого життя в Російській імперії вона була покровителькою лікарні та часто відвідувала поранених солдатів. Її життя закінчилося в липні 1918 року в будинку Іпатієвих, де вона була вбита разом зі своїми членами родини.
  • Іван I Данилович КалитаБлаговірний · 1288–1340Іван I Данилович — російський правитель XIV століття, який був князем московським з 1325 року та великим князем владимирським з 1331 року. Відомий як Калита, він вів складні відносини із Золотою Ордою, щоб забезпечити політичне домінування своєї династії. Підтримуючи лояльність до монгольських ханів і збираючи данину з сусідніх територій, він значно збільшив багатство та вплив Москви. Його стратегічний союз з Православною церквою допоміг утвердити його столицю як головний духовний центр регіону.
  • Тетяна МиколаївнаСтрастотерпець · 1897–1918Тетяна Миколаївна Російська була другою донькою царя Миколи II та цариці Александри Феодорівни. Народилася в 1897 році в Петергофському палаці; вона була відома своєю елегантною зовнішністю та практичним, турботливим характером. Під час Першої світової війни вона служила медсестрою та очолювала різні благодійні комітети. Після російської революції вона та її родина були заарештовані й згодом вбиті більшовицькими революціонерами в липні 1918 року в будинку Іпатієвих. Російська православна церква визнала її страстотерпницею.
  • Данило ОлександровичЧудотворець · 1261–1303Данило Олександрович — російський князь XIII століття, молодший син Александра Невського. Як правитель Москви, він заклав основу для майбутнього визнання міста та став предком московської гілки династії Рюриковичів. Він був важливою політичною постаттю, яка керувала складними конфліктами між різними князями Русі та Золотою Ордою. Визнаний чудотворцем, він вшановується у східноправославній традиції.
  • Ушаков Федір ФедоровичСвятий · 1745–1817Федір Федорович Ушаков — військовий корабельний командир XVIII століття та святий, який служив Російській імперії. Народився в Бурнаково у 1745 році, у 1761 році вступив до Імператорського російського флоту. Він широко визнаний за своє виняткове військове керівництво, вигравши 43 морські битви поспіль. Протягом своєї кар'єри він керував будівництвом Севастопольської військово-морської бази та командував флотами в Середземному морі, де успішно захопив Неаполь і Рим. Він пішов у відставку у 1807 році та помер в Олексіївці у 1817 році.
  • Аввакум ПетровичСвятий · 1620–1682Аввакум — російський священник XVII століття та видатний лідер старообрядців. Народившись у Григорові, він став центральною постаттю в опозиції проти літургійних реформ, запроваджених патріархом Ніконом. Його відмова прийняти ці зміни, що мали на меті узгодити російські практики з грецькими традиціями, призвела до неодноразових ув'язнень і зрештою до заслання. Він широко шанується як значуща літературна постать завдяки своїй автобіографії, яка вважається шедевром російської літератури через унікальне поєднання сакральної та народної мови.
  • Андрій БоголюбськийСвятий · 1111–1174Андрій Боголюбський (загинув 28 червня 1174) був князем володимиро-суздальським від 1157 року до своєї смерті. Він переніс центр своєї влади до міста Володимира, об'єднав батьківські землі під своєю одноосібною владою і прагнув підпорядкувати собі Київську Русь. Його війська захопили і розграбували Київ у 1169 році, після чого він назвав себе великим князем, зберігши резиденцію у Володимирі. Згодом у 1702 році він був канонізований як святий Російською православною церквою.
  • Єлизавета ФедорівнаПреподобномученик · 1864–1918Єлизавета Федорівна (принцеса Гессенська та Рейнська) — німецька принцеса, яка згодом стала великою княгинею Російської імперії та православною черницею. Народилася в Дармштадті у 1864 році, була донькою великого князя Людвига IV та принцеси Аліси, доньки королеви Вікторії. Після одруження з великим князем Сергієм Александровичем вона здобула визнання завдяки своїй благодійній діяльності та гідній присутності в російському суспільстві. Після вбивства чоловіка вона перейшла від королівського життя до релігійного служіння, заснувавши монастир для допомоги бідним, перш ніж померти у 1918 році.
  • Сергій РадонезькийЧудотворець · 1314–1392Сергій Радонезький — російський православний чернець, священник та ігумен XIV століття, який став центральною постаттю духовного відродження своєї епохи. Народившись у боярській родині під ім'ям Варфоломія, він зрештою оселився в лісі поблизу Москви, щоб вести аскетичний спосіб життя. Він заснував Трійце-Сергієву Лавру, яка перетворилася на великий монастирський центр. Визнаний чудотворцем, він мав величезний вплив на російську Церкву і пам'ятається за свою відданість фізичній праці та роль у заснуванні численних монастирів по всьому регіону.
  • Павло Олександрович Флоренський1882–1937Павло Олександрович Флоренський був різнобічним російським поліматом, який жив з 1882 по 1937 рік. Будучи священником і богословом, він також зробив значний внесок у математику, фізику та електротехніку. Народившись у Євлаку, він прагнув подолати прірву між науковим раціоналізмом і духовною вірою через свої різноманітні інтелектуальні пошуки. Його праця охоплювала різні дисципліни, включаючи теорію мистецтва та електродинаміку; він також був професором і редактором. У ранній радянський період він брав участь у державному плані електрифікації, перш ніж був зрештою арештований і помер у Ленінградській області.
  • Серафим СаровськийПреподобний · 1754–1833Серафим Саровський був російським монахом і священиком XVIII століття, який став одним з найвідоміших духовних старців у православній традиції. Народившись Прохором Мошніним у Курську, він вступив до Саровського монастиря в 1777 році та пізніше служив духовним лідером у Дівеєвському монастирі. Він широко відомий своїм інтенсивним аскетизмом, включаючи період самотнього життя в лісі та обряд безперервної молитви, який виконувався на скелі. Його вчення були зосереджені на набутті Святого Духа та прагненні до внутрішнього миру.
  • Юрій ВсеволодовичСвятий · 1188–1238Юрій II Всеволодович — великий князь XIII століття, який правив у Володимирсько-Суздальському князівстві під час монгольського нашестя. Народився в Суздалі в 1188 році, був сином Всеволода III і згодом успадкував престол після свого брата Костянтина. Він відомий тим, що заснував фортецю Нижній Новгород у 1221 році для захисту стратегічних торговельних шляхів. Його правління завершилося під час руйнівного монгольського завоювання, коли він загинув у битві на річці Сіть у 1238 році.
  • Михайло ЯрославичСвятий · 1271–1318Михайло Ярославич — правитель XIII століття, який був князем Тверським і двічі обіймав титул великого князя Володимирського. Народився у 1271 році, був сином Ярослава III та братом Олександра Невського. Його політична кар'єра була позначена запеклою конкуренцією з московськими князями за регіональне панування та складними відносинами із Золотою Ордою. Після виклику до Сарая він був страчений у 1318 році, що зрештою призвело до його визнання святим.
  • ТихонСвятитель · 1865–1925Тихон (патріарх Московський) (1865–1925) — видатний православний ієрарх, який обіймав посаду одинадцятого патріарха Московського та Всеросійського. Після двостолітнього періоду Синодального управління він був обраний у 1917 році для відновлення патріархату. До свого керівництва в Росії він служив єпископом у Північній Америці, де наглядав за зростаючими громадами іммігрантів та заснував кілька храмів. Його перебування на патріаршому престолі було позначене значними випробуваннями, включаючи політичні потрясіння Російської революції та подальший тиск з боку радянського уряду.
  • Максим ГрекПреподобний · 1475–1556Максим Грек — грецький чернець, богослов і вчений XVI століття, який жив і працював у Росії. Народився під іменем Міхаїл Тріволіс близько 1475 року в Арті, здобув освіту в Італії, а згодом прийняв чернечий постриг на Афоні. У 1518 році він вирушив до Москви, щоб допомогти з перекладом релігійних текстів, і згодом став визначною постаттю в релігійних реформах. Його критичні погляди щодо монастирського майна та соціальної несправедливості призвели до його ув'язнення та тривалого заслання, де він перебував до своєї смерті у 1556 році.
  • Василій БлаженнийЧудотворець · 1468–1552Василій Блаженний був російським святим XVI століття, відомим своїм способом життя в умовах крайньої бідності та навмисного юродства. Народившись у Москві в сім'ї кріпаків, він жив як юродий, часто з'являючись на люд без одягу або в важких ланцюгах. Він присвятив своє життя допомозі знедоленим, зокрема тим, хто був занадто гордим, щоб просити милостиню. Відомий своїми пророчими здібностями, він був знаменитий тим, що критикував царя Івана Грозного за його поведінку під час релігійних служб.
  • Романов Іоанн Констянтинович1886–1918Князь Іоанн Костянтинович Романов був членом імператорської родини та заслуженим військовим офіцером. Народившись у Павловську в 1886 році, він мав титул князя крові після того, як зміна законів дому зменшила його статус із великого князя. Відомий своєю глибокою релігійною відданістю, він служив судіаконом та диригентом хору. Після російської революції він був висланий на Урал, де в липні 1918 року білшевицькою владою біля Алапаєвська був убитий.
  • Романова Олександра Петрівна1838–1900Романова Олександра Петрівна (герцогиня Ольденбурзька) — російська велика княгиня XIX століття та черниця, яка присвятила своє життя медичній благодійності. Народилася в Санкт-Петербурзі в родині герцога Петра Ольденбурзького та принцеси Терези Нассау-Вейльбургської; вона була правнукою імператора Павла I. Попри те, що вона виросла у лютеранській вірі, після шлюбу з великим князем Миколою Ніколаєвичем вона перейшла до східного православ'я. Після важкого шлюбу та нещасного випадку, що спричинив параліч, вона зрештою оселилася в Києві, де заснувала жіночий монастир і лікарню для допомоги знедоленим.
  • Дмитро УглицькийСтрастотерпець · 1582–1591Дмитро Углицький був молодшим сином російського царя Івана Грозного. Народившись у Москві у 1582 році, він жив як царевич під час правління Федора I, перш ніж його відправили до Угличя у 1584 році. Його життя передчасно обірвалося у 1591 році за загадкових обставин; теорії припускають або випадкове самоповредження, або вбивство, організоване Борисом Годуновим. Він визнаний святим у православній та католицькій традиціях, зокрема шанується як страстотерпний.
  • Миколай ЯпонськийРівноапостольний · 1836–1912Миколай Японський був російським православним місіонером, богословом і єпископом XIX століття, який відіграв центральну роль у поширенні східного православ'я серед японського народу. Народившись як Іван Касаткін у Смоленській губернії, він вирушив до Японії у 1861 році, щоб служити в консульському храмі. Завдяки глибокому вивченню японської мови, культури та буддизму, він успішно побудував велику релігійну спільноту. Згодом він обіймав посаду архієпископа всієї Японії, залишивши тривалий духовний та лінгвістичний спадок завдяки своїм численним перекладам священних текстів.
D.O.M. — Стрічка DOMЧатПошукЗастосункиDПрофіль