D.O.M.

D.O.M.

D.O.M. — Стрічка DOMЧатПошукЗастосункиСповіщення
?Оберіть пастиряТоркніться, щоб обратиDПрофільУвійти
Налаштування
Інформаційний центрДопомогаПравова інформаціяНалаштування файлів cookie та сховищаНовини
D.O.M.
ЧатПошукЗастосунки
СповіщенняНалаштування

Святці

Священники та диякони

  • Іван Павло IIСвятий · 1920–2005Іван Павло II (народжений як Кароль Юзеф Войтила; 1920–2005) був главою Католицької церкви і суверенним правителем Ватикану з 1978 року до своєї смерті у 2005 році. Він був першим папою не італійського походження від часів Адріана VI у XVI столітті та третім за тривалістю понтифікату в історії. Також він був важливим філософом і теологом XX століття, відомим своїми подорожами, зусиллями щодо покращення відносин з іншими віруваннями та роллю у протистоянні комуністичному правлінню в Польщі та Європі.
  • Тома АквінськийСвятий · 1225–1274Тома Аквінський був впливовим італійським домініканським монахом, священиком і філософом, який жив приблизно з 1225 по 1274 рік. Він був центральною фігурою середньовічної схоластики, розробивши філософську систему, відому як томізм, шляхом синтезу арістотелівської думки з християнською доктриною. Його численні праці, зокрема незакінчена Summa Theologica, розглядають складні питання теології, етики та природного розуму. Визнаний одним із найвидатніших мислителів в західній історії, він шанується як святий і Доктор Церкви, маючи титули, такі як Ангельський Доктор.
  • Іван XXIIIСвятий · 1881–1963Іван XXIII, народився Анджело Джузеппе Ронкаллі у 1881 році, був італійським прелатом, який обіймав посаду глави Католицької церкви з 1958 року до своєї смерті у 1963 році. Після його рукоположення у священники у 1904 році, він обіймав кілька дипломатичних посад, зокрема служив апостольським нунціям у Франції та представником у Болгарії, Туреччині та Греції. Після його призначення кардиналом у 1953 році, він був обраний папою — на цій посаді він розпочав масштабні інституційні реформи.
  • Франциск АссізькийСвятий · 1182–1226Франциск Ассізький (народжений як Джованні ді П'єтро ді Бернардоне, близько 1181 – 1226) був італійським містиком, поетом і католицьким монахом, який заснував чернечий орден францисканців. Народжений у багатій купецькій родині в Ассізі, у юності він звернувся до життя в бідності та побожності, відновлював каплиці й доглядав хворих. Згодом він зібрав послідовників, і після отримання папського схвалення Орден менших братів під його керівництвом швидко зріс. Його канонізовано в 1228 році, і він є однією з найшанованіших постатей у християнстві.
  • Павло VIДостойний · 1897–1978Павло VI був главою Католицької церкви та сувереном Ватикану з 1963 по 1978 рік. Він став наступником Іоанна XXIII та керував завершенням і впровадженням реформ Другого Ватиканського собору.
  • Іван Павло IДостойний · 1912–1978Іван Павло I, народився Альбіно Лучані, італійський прелат, який обіймав престол папи лише тридцять три дні у 1978 році. Народившись у Канале-д'Агордо, він був висвячений у сан священника у 1935 році, а згодом обіймав посаду єпископа Вітторіо-Венето. Його церковна кар'єра включала участь у Другому Ватиканському соборі та перебування на посаді Патріарха Венеції. Він став першим понтифіком, який прийняв подвійне ім'я після свого обрання 26 серпня 1978 року.
  • Пій XIIДостойний · 1876–1958Ыновновлений Пій XII був главою Католицької церкви та сувереном Ватикану з 1939 по 1958 рік. Він був папою під час Другої світової війни та на початку холодної війни.
  • Пій IXБлаженний · 1792–1878Пій IX був главою Католицької церкви з 1846 року до своєї смерті в 1878 році, що робить його правління найдовшим підтвердженим папством в історії. Народившись як Джованні Марія Мастаї-Ферретті в Сенігаллії, спочатку він здобув репутацію ліберального реформатора. Однак після революцій 1848 року його лідерство ставало дедалі консервативнішим. Він особливо пам'ятається за скликання Першого Ватиканського собору, який встановив догмат про непохибність Папи, а також за свою рішучу опозицію модернізму та секуляризації в період значних політичних потрясінь в Італії.
  • Григорій БогословСвятий · 329–389Григорій Богослов був видатним богословом, оратором і прелатом IV століття, який обіймав посаду архієпископа Константинополя. Народившись у Каппадокії, він здобув ґрунтовну класичну освіту в галузі риторики та філософії, яку згодом інтегрував у християнське вчення. Відомий як один із Каппадокійських отців, він відіграв важливу роль у визначенні вчення про Трійцю в період інтенсивних релігійних дискусій. Його витончений літературний стиль і глибокі філософські погляди заклали тривалу парадигму для візантійської екклезіологічної думки та вплинули на століття християнського вчення.
  • Єронім СтридонськийСвятий · 345–420Святий Єронім Стридонський був священником, богословом та істориком IV–V століть. Його пам'ятають за роботу перекладача Біблії та за життя відлюдника у Вифлеємі.
  • Іоанн ДамаскінСвятий · 675–749Іван Дамаскин був видатним християнським ченцем, священником та богословом, який жив у часи Омейядського халіфату. Народившись у Дамаску близько 675 або 676 року, він став надзвичайно впливовою постаттю, відомою як «золотоголосий» за свою красномовність. Його часто вважають останнім із грецьких отців. Його розлогі твори охоплювали різноманітні теми, включаючи філософію, астрономію та богослов'я, і він визнаний Доктором Католицької Церкви за свій глибокий інтелектуальний внесок у віру.
  • Ігнатій ЛойолаБлаженний · 1491–1556Ігнатій Лойола був іспанським священником, богословом і солдатом XVI століття, який заснував Товариство Ісуса, відоме як єзуїти. Народившись у Баскському регіоні близько 1491 року, він перейшов від військового життя до релігійного після важкого поранення ноги, отриманого під час битви під Памплоною. Після періоду духовних роздумів він заснував релігійний орден у Парижі у 1541 році, обійнявши посаду його першого Генерального суперіори. Його духовне вчення та акцент на місіонерській діяльності та освіті відіграли значну роль у Контрреформації.
  • Дамасій IСвятий · 305–384Дамасій I був єпископом Рима з 366 року до своєї смерті у 384 році. Народився близько 305 року, ймовірно, походив з Егітанії або Рима; він піднімався церковними сходами, служачи дияконом і священником, перш ніж був обраний на папський престол. Його правління припало на переломну епоху, коли християнство здобуло панування в усій Римській імперії. Він особливо пам'ятається тим, що головував на Римському соборі у 382 році, який встановив офіційний канон Святого Письма, а також підтримкою Єроніма у створенні Біблії Вульгата.
  • ДіонісійСвятий · 200–268Діонісій — римський єпископ III століття, який обіймав престол папи з 259 року до своєї смерті у 268 році. Його правління припало на значущий перехідний період: від запеклих переслідувань за часів імператора Валеріана до періоду відносного спокою після едикту про толерантність Галлієна. Під час свого служіння він працював над реорганізацією римської церкви та вирішенням складних теологічних суперечок щодо природи Трійці, допомагаючи стабілізувати віру в часи великої нестабільності.
  • Урбан VБлаженний · 1310–1370Урбан V був бенедиктинським ченцем, який обіймав престол папи з 1362 року до своєї смерті у 1370 році. Народився приблизно у 1310 році під ім'ям Гійом де Грімуар; він був видатним ученим у галузі канонічного права, який викладав у кількох університетах, зокрема в Монпельє та Парижі. До обрання на папський престол він обіймав різні церковні посади, зокрема був аббатом Монтекассіно. Відомий своєю відданістю бенедиктинському статуту, він вів скромний спосіб життя, що часто контрастувало зі звичаями його сучасників у церковній ієрархії.
  • СтефанЧудотворець · 1–36Стефан був дияконом у ранній християнській громаді Єрусалима у першому столітті. Вважається одним із семи дияконів, призначених для управління розподілом їжі для вдів; традиційно його шанують як протомученика, або першу людину, яка загинула за християнську віру. Згідно з Новим Заповітом, його проповідь спричинила значні тертя з членами місцевої синагоги, що призвело до його суду перед Синедріоном. Після промови щодо історії ізраїльтян він був страчений побиттям камінням — це подію бачив Савл із Тарса, який згодом став апостолом Павлом.
  • Геласій IСвятий · 410–496Геласій I був єпископом Риму, який обіймав цей престол з 492 року до своєї смерті у 496 році. Народившись в Африці, він був плодовитим автором в період переходу від Пізньої античності до Раннього Середньовіччя. Його понтифікат характеризувався сильним акцентом на католицькій ортодоксії та рішучим утвердженням папської влади над усією Церквою. Він особливо пам'ятається своїми дипломатичними та теологічними зусиллями щодо врегулювання напруженості між Західною Церквою та Східною Римською імперією під час Акаційського схизму.
  • Григорій VIIСвятий · 1020–1085Григорій VII, уродився як Гільдебранд з Совани близько 1020 року, був бенедиктинським ченцем, який обіймав посаду Папи Католицької церкви з 1073 по 1085 рік. До свого обрання шляхом акламації він працював папським адміністратором та аббатом базиліки Святого Павла за Мурами. Він найбільш відомий тим, що розпочав Григоріанську реформу — рух, спрямований на посилення папської влади та боротьбу з церковною корупцією. Його правління було позначене інтенсивними політичними конфліктами, зокрема неодноразовими відлученнями від церкви імператора Священної Римської імперії Генріха IV.
  • Бенедикт XIIIСлуга Божий · 1649–1730Бенедикт XIII був доминіканським братом, який обіймав престол Папи з 1724 по 1730 рік. Уродженець П'єтро Франческо Орсіні, він раніше обіймав кілька єпископських посад, зокрема архієпископа Беневенто.
  • Дунс СкотБлаженний · 1265–1308Дунс Скот був видатним шотландським францисканським братом, теологом і філософом, який жив приблизно з 1265 по 1308 рік. Будучи надзвичайно впливовою постаттю в пізньому середньовічному західному християнстві, він викладав у таких престижних закладах, як Оксфордський університет та Університет Парижа. Завдяки своєму проникливому інтелекту він отримав прізвисько Doctor Subtilis (Доктор Тонкий). Його значний академічний внесок, зокрема коментарі до праць Петра Ломбардського, заклав окрему інтелектуальну традицію, відому як скотизм.
  • Лев IСвятий · 390–461Лев I, також відомий як Лев Великий, був єпископом Риму з 440 року до своєї смерті у 461 році. Народившись у Тоскані, він був римським аристократом, який відіграв вирішальну роль у визначенні центральної влади папства, пов'язавши її з наступництвом святого Петра. Він широко визнаний за свою богословську працю, зокрема за свій внесок у Халкідонський собор щодо природи Христа. Його лідерство протягом V століття допомогло сформувати інституційну структуру ранньої Церкви.
  • АнаклітСвятий · 25–90Анакліт, якого також називають Клет, був римським єпископом, який служив як третій папа, наступник Ліна та попередник Климента. Живучи в першому столітті, він очолював Церкву в Римі приблизно з 80 р. н. е. до своєї смерті близько 92 р. н. е. Вважається, що під час його керівництва було засновано приблизно 25 парафій по всьому місту та висвячено кількох священників. Історичні записи щодо точних термінів його правління різняться, але його пам'ятають як мученика, який помер за свою віру.
  • Інокентій XIБлаженний · 1611–1689Блаженний Інокентій XI був Папою Католицької Церкви з 1676 по 1689 рік. Народившись під іменем Бенедетто Одескалькі в Комо, він керував Папською областю та вирішував релігійні й політичні суперечності з Людовиком XIV, королем Франції.
  • Пасхалій IСвятий · 775–824Пасхалій I був римським папою та правителем Папської області, який перебував на престолі з 817 року до своєї смерті у 824 році. Народившись у аристократичній родині в Римі, він раніше був абата і керував монастирем для паломників. Його понтифікат відзначився значними архітектурними проєктами та складними політичними взаємодіями з імперією Каролінгів, включаючи коронацію Лотаря I як імператора Священної Римської імперії. Його пам'ятають за підтримку іконолюбних ченців, які тікали від переслідувань у Візантії, а також за масштабне відбудування кількох римських базилік.
  • Боніфацій IСвятий · 370–422Бонифацій I був єпископом Риму з 418 року до своєї смерті у 422 році. Його сходження до папства відбулося після суперечливих виборів, під час яких він та його суперник Євлалій претендували на цей престол. Суперечка була врешті-решт вирішена імператором Гонорієм, який визнав Боніфація законним лідером. Будучи сучасником Августина Гіппонського, він відіграв значну роль в церковному управлінні та захисті прав Святого Престолу. Він народився в Римі близько 370 року, він був сином пресвітера на ім'я Йокунд.
  • Франциск Ксав'єрЧудотворець · 1506–1552Франциск Ксав'єр був наваррським кліриком XVI століття та співзасновником товариства Ісуса. Приєднавшись до Ігнатія Лойоли та кількох інших учнів у Парижі, щоб скласти обітницю бідності та цнотливості, він став видатним місіонером, що представляв Португальську імперію. Він здійснив численні подорожі Азією, проводячи євангелізаційну діяльність в Індії та очоливши першу християнську місію в Японії. Відомий під кількома титулами, зокрема як Апостол Індій, він помер на острові Шанчуань під час спроби дістатися Китаю.
  • Григорій IIСвятий · 669–731Григорій II був римським дворянином VII століття, який обіймав посаду єпископа Риму з 715 року до своєї смерті у 731 році. До свого обрання папою він обіймав кілька посад при папському дворі, зокрема служив дияконом та бібліотекарем Римської церкви. Він особливо відомий своїм опором іконоборчій політиці візантійського імператора Лева III. Ця позиція допомогла сформувати майбутню світську владу папства через її вплив на відносини між Римом та Сходом.
  • Павло IСвятий · 700–767Павло I був римським папою та святим, який очолював Католицьку церкву з 757 року до своєї смерті у 767 році. Народився близько 700 року в аристократичній родині Орсіні, здобув освіту в Латеранському палаці. До свого обрання на папський престол він служив дияконом у Римі та допомагав своєму брату, папі Стефану II, під час дипломатичних переговорів з королями ломбардів. Його правління характеризувалося зусиллями щодо відновлення папських привілеїв та підтримкою стратегічного союзу з Піпіном Коротшим.
  • Пелагій II520–590Пелагій II був римським священиком і папою, який обіймав кафедру Римського єпископа з 579 року до своєї смерті у 590 році. Ймовірно, він мав остроготське походження та був сином Вінігільда; він став наступником Бенедикта I на папському престолі. Під час свого правління він працював над стабілізацією регіону, ведучи переговори про перемир'я з ломбардцями та шукаючи допомоги у імператора Маврія. Його пам'ятають за зусилля щодо примирення церкви в Мілані з Римом та за його адміністративну діяльність у місті.
  • Бенедикт XIБлаженний · 1240–1304Бенедикт XI, уроджений Ніколо Бокказіні, був домініканським братом, який обіймав престол папи з 1303 по 1304 рік. Уродженець Тревізо, він приєднався до Ордену проповідників у 1254 році та пройшов шлях від ієрархічних чинів, служивши провінціальним пріором Ломбардії, а згодом — генеральним майстром ордену у 1296 році. Перед обранням на папський престол він обіймав кілька високих посад, зокрема кардинала-священика Санта-Сабіна та єпископа Остії, а також виступав легатом як у Франції, так і в Угорщині.
D.O.M. — Стрічка DOMЧатПошукЗастосункиDПрофіль